Постанова
Іменем України
09 червня 2020 року
м. Київ
справа № 149/1389/19
провадження № 61-16044св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач (заявник)- Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедра нива",
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Овочі-Заріччя", ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 червня 2019 року у складі судді Робак М. В. та постанову Вінницького апеляційного суду
від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедра нива" (далі - ТОВ "Щедра нива", товариство) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Овочі-Заріччя" (далі - ТОВ "Овочі-Заріччя"), ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі.
У червні 2019 року ТОВ "Щедра нива" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам органів державної реєстрації вчиняти будь-які дії в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки.
Заява мотивована тим, що 02 лютого 2008 року між товариством та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки площею
3,5727 га, кадастровий номер 0524883100:02:002:0102, розташованої на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, строком на десять років. 19 липня 2018 року під час проведення інвентаризації договорів оренди землі товариство дізналося, що державним реєстратором Чагівської сільської ради Вінницької області Юр`євою З. М. 20 лютого 2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39777512 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 3,5727 га, кадастровий номер 0524883100:02:002:0102, на підставі укладеного між ТОВ "Овочі-Заріччя" та ОСОБА_1 договору оренди землі
від 12 лютого 2018 року. У зв`язку з порушенням права оренди спірної земельної ділянки, товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 12 лютого 2018 року. Однак, після подання позову,
31 травня 2019 року товариство дізналося, що 08 квітня 2019 року державним реєстратором Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області Горбатенком Р. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46361514 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 3,5727 га, кадастровий номер 0524883100:02:002:0102, на підставі укладеного між ТОВ "Овочі-Заріччя" та ОСОБА_1 договору оренди землі від 06 квітня 2019 року. Зазначене свідчить про те, що
ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань по договору оренди землі, укладеному 02 лютого 2008 року між ним та товариством, що призводить до неможливості здійснення товариством господарської діяльності на спірній земельній ділянці, а також значимих збитків для ТОВ "Щедра нива" (неотримання прибутку від господарської діяльності, витрати на виплату орендної плати ОСОБА_1 ).
Посилаючись на те, що невжиття у подальшому заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення про задоволення позову, заявник просив задовольнити заяву.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 червня 2019 року заяву ТОВ "Щедра нива" про забезпечення позову задоволено.
Заборонено будь-яким суб`єктам органів державної реєстрації вчиняти будь-які дії в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 3,5727 га, кадастровий номер 0524883100:02:002:0102, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ураховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, наявні підстави вважати, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити у подальшому неможливим виконання судового рішення, а тому визначений позивачем вид заходу забезпечення позову є доцільним у рамках розгляду зазначеної справи.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 червня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття визначених судом заходів забезпечення позову є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відхиляючи доводи заявника про те, що заходи забезпечення позову порушують його права, як власника спірної земельної ділянки, суд зауважив, що за своєю природою заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, і не позбавляють ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, у тому числі права користування нею.
Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 червня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Щедра нива" про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Отже, законом чітко встановлено, що суд може обмежити сторону у вчиненні певних визначених дій. Постановляючи ухвалу про заборону вчиняти будь-які дії, суд першої інстанції вийшов за межі, встановлені статтею 150 ЦПК України, оскільки не визначив конкретних дій, які підлягали забороні вчиненню, що є недопустимим та порушує його законні права як власника земельної ділянки. Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення місцевого суду увагу не звернув та їх не усунув. Судами проігноровано, що застосовані заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими вимогами. Вказував на те, що відповідно до частини першої статті 71 Кодексу законів про працю України робота у вихідні дні забороняється, виключення складає діяльність суду щодо прийому та розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження. Натомість зазначена справа є цивільною, а отже суддя суду першої інстанції не мав права розглядати її у вихідний день, незважаючи на те, що він був черговим суддею відповідно до графіку чергувань суддів у вихідні дні. Апеляційний суд на зазначені процесуальні порушення суду першої інстанції увагу не звернув та їх не усунув.
Відзив на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 15 жовтня 2019 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.