Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 381/3465/16-ц
провадження № 61-14849св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Борівська селищна рада Фастівського району Київської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішень та визнання недійсними правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що йому та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належав житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 . Йому належало 16/25 частин, а ОСОБА_2 - 9/25 частин зазначеного будинковолодіння. Земельна ділянка між ними не була поділена
і використовувалася спільно. Зі змісту листа Управління Держземгеокадастру у Фастівському районі Київської області від 29 червня 2016 року йому стало відомо про те що ОСОБА_2 було приватизовано земельну ділянку загальною площею 0,0668 га, для введення особистого селянського господарства під будинком та господарськими будівлями, спорудами по АДРЕСА_1 .
Він звертався до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області із заявою про приватизацію земельної ділянки, проте рішення
по суті цієї заяви не було прийнято, а при проведенні обміру земельної ділянки стало відомо, що ОСОБА_2 приватизовано дві земельні ділянки, площею 0,0668 га, та 0,0157 га, загальною площею 0,0825 га, тобто більшу частину території, яку займало спільне домоволодіння, що
не відповідало часткам у спільному майні.
Крім того, на приватизованих відповідачкою земельних ділянках знаходилися господарські будівлі та споруди, у тому числі, що належали йому як співвласнику, що створює для нього перешкоди у володінні
та використанні права власності.
Зазначав, що право на отримання земельної ділянки у власність земельним законодавством встановлена лише один раз по кожному виду цільового використання, тому ОСОБА_2, як він вважав, не мала права отримувати у власність дві земельні ділянки з одним видом цільового призначення, оскільки отримання нею у власність земельних ділянок, площа яких значно перевищує 9/25 частин від їх загальної площі під домоволодінням, порушує його право як співвласника, оскільки він не може приватизувати земельну ділянку, яка б відповідала належній йому частці
у спільній власності.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд: скасувати рішення Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 13 жовтня 2009 року № 8-XXVIII-V та від 15 червня
2012 року № 7.15; визнати державні акти на право власності на земельні ділянки, які видані ОСОБА_2 недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області
від 16 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не було доведено обставин,
на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог, оскільки видання двох державних актів на право приватної власності на дві земельні ділянки
не можна вважати повторним наданням у приватну власність відповідачу земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.
Справа неодноразово переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 13 жовтня 2009 року № 8-ХХVIII-V щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 874,00 кв. м, що знаходиться
у АДРЕСА_1,
з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та надання згоди на виготовлення технічної документації.
Скасовано рішення Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 15 червня 2012 року № 7.15 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_1, та передачі
у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею
0,0825 га, з цільовим призначенням для будівлі і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою.
Визнано недійсним державний акт серії ЯЙ № 932864 на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0668 га, виданий 29 грудня
2012 року ОСОБА_2 .
Визнано недійсним державний акт серії ЯЙ № 932863 на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0157 га, виданий 29 грудня
2012 року ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 13 жовтня 2009 року № 8-ХХVIII-V щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 874,00 кв. м, що знаходиться
у АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та надання згоди на виготовлення технічної документації.
Скасовано рішення Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 15 червня 2012 року № 7.15-16-6 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1, та передачі у власність
ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею 0,0825 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою.
Визнано недійсним державний акт серії ЯЙ № 932864 на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0668 га, виданий 29 грудня
2012 року ОСОБА_2 .
Визнано недійсним державний акт серії ЯЙ № 932863 на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0157 га, виданий 29 грудня
2012 року ОСОБА_2
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 4 630,12 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції вважав, що сторони у справі, як співвласники будинку, мають рівні права на приватизацію земельної ділянки, на якій розташована частина будинку в обсягах, які відповідають їх частці
в будинку, оскільки загальна площа земельної ділянки під вказаним домоволодінням не перевищує розмір, визначений статтею 67 ЗК України.
При цьому, суд вважав, що позивачем позовну давність не пропущено, оскільки вказані земельні ділянки не поділені у натурі, що не позбавляло його можливості користуватися своїм майном, а саме: 1/2 частиною сараю "Б",
та 1/2 частиною льоху під сараєм "Б", який згідно державного акта
серії ЯЙ № 932864 перебуватиме на земельній ділянці, яка передана
у власність відповідачці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
із Фастівського міськрайонного суду Київської області.
У квітні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не досліджено всі докази та не надано їм оцінки, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції
та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Вважала, що висновок суду апеляційної інстанції про порушення прав позивача у зв`язку із наданням земельної ділянки їй є передчасним, оскільки судом не було встановлено, за рахунок якої земельної ділянки надана
їй земельна ділянка, чи залишається при такій передачі у власність земельна ділянка, яка може бути надана позивачу, як співвласнику будинку.
Зазначала, що судом апеляційної інстанції не було з`ясовано, чи звертався позивач до відповідних органів місцевої влади із заявою про надання йому
у власність земельної ділянки відповідної площі, яка відповідала б його частці у праві спільної часткової власності на будинковолодіння, якщо так, то який результат розгляду такої заяви.
Вважала, що позивачем пропущено позовну давність і він не ставив питання щодо її поновлення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1,
на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення
є законним та обґрунтованим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення його позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сторони у цій справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками нерухомого майна, а саме: домоволодіння, що розташоване за адресою
АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_2
та ОСОБА_1 прийняли у дар - ОСОБА_2 9/25 частин, а ОСОБА_1 - 16/25 частин вказаного житлового будинку із зазначенням конкретних приміщень у будинку та господарських будівель та споруд (а. с. 7).
ОСОБА_3 , як власник указаного житлового будинку, не була власником земельної ділянки під вказаним домоволодінням, а земельна ділянка перебувала у її користуванні площею 766,00 кв. м, що вбачається
із технічного паспорта на будинок (а. с. 12-20).
Рішенням виконкому Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 25 квітня 2002 року за вказаним домоволодінням додатково було закріплено 384,00 кв. м з фонду земель Борівської селищної ради Фастівського району Київської області, які прилягають до вказаної земельної ділянки, таким чином загальна площа земельної ділянки біля вказаного домоволодіння становила 1 150,00 кв. м (766,00 + 384,00).
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 зверталася до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області із заявою про передачу
у власність (приватизацію) земельної ділянки, що знаходиться
по АДРЕСА_1 та просила передати її у власність земельну ділянку, площею 874 кв. м.
Рішенням Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 13 жовтня 2009 року № 8-XXVIII-V було задоволено вказану заяву
та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею
874,00 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва
та обслуговування житлового будинку та надано згоду на виготовлення технічної документації (а. с. 59).
Рішенням Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 04 листопада 2011 року № 7 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею
384,00 кв. м, що розташована у АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку та замовлення у землевпорядній організації проект землеустрою зазначеної земельної ділянки у власність для будівництва
та обслуговування житлового будинку (а. с. 60).