ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №415/123/17
адміністративне провадження №К/9901/29648/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №415/123/17
за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному лейтенанта поліції Глєбової Ю.Ю., Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Ханової Р.Ф., суддів Василенко Л.А., Гайдара А.В.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконними дії інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному лейтенанта поліції Глєбової Ю.Ю. щодо складання постанови АР № 153957 від 30.12.2016 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та ч. 1 ст. 126 КупАП та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 30.12.2016.
2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки позивачем не порушувалися Правила дорожнього руху в час та за обставинами, що зазначені інспектором поліції у постанові про адміністративне правопорушення.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 02 березня 2017 року позов задоволено: визнано незаконними дії інспектора взводу 1 роти 4 батальйону УПП в м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному лейтенанта поліції Глєбової Ю.Ю. по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; скасовано постанову серії АР №153957 від 30.12.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КупАП та ч.1 ст. 126 КупАП.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, щоу діях позивача відсутній склад правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
5. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року скасовано постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 02 березня 2017 року, прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова про адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 126 КУпАП) є законною, прийнятою відповідачем на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Законом.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що під час зупинки транспортного засобу з причин непрацюючого заднього стоп сигналу, працівники поліції могли лише вказати водію на таку несправність, але не мали права застосовувати адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.
ІV. Позиція інших учасників справи.
9. Відповідач надав до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року.
11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 29 квітня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Смоковичу М.І. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 29 квітня 2020 року №699/0/78-20.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 13 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 11 червня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2016 року інспектором взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції Глєбовою Ю.Ю. винесено постанову серії АР №153957 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч.1 ст.121 КупАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн, що є санкцією ч.1 ст. 126 КупАП (двадцять п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
15. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_1, рухався з непрацюючим заднім правим стоп сигналом, чим порушив п.п.31.4.3 (а) ПДР України та при перевірці документів не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 (г) ПДР України.
16. Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся до суду.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
17. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017)
Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Абзацом 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.