1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



11 червня 2020 року

Київ

справа №804/4143/16

адміністративне провадження №К/9901/12753/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Смоковича М. І.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі № 804/4143/16 матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про скасування наказу про звільнення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року, ухвалену у складі: головуючого судді Сидоренко Д.В., суддів Кононенко О.В., Степаненко В.В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, постановлену у складі: головуючого судді Ясенової Т.І., суддів Суховарова А.В. Головко О.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач-1), голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці (далі - голова ЛК УМВС України на Придніпровській залізниці, відповідач-2) із вимогами:

1.1. визнати протиправним і скасувати наказ голови ЛК УМВС України на Придніпровській залізниці віл 31 травня 2016 року №1о/с у частині звільнення згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до пунктів 10, 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ капітана міліції ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України (із поставленням на військовий облік) за п.64 "г" (через скорочення штатів) із 06 листопада 2015 року;

1.2. зобов`язати МВС України працевлаштувати ОСОБА_1 з урахуванням рівня освіти та професійного досвіду на посаду в суб`єктів, що належать до сфери управління МВС України (територіальному органі, закладі, установі або організації) та знаходиться на території міста Дніпро.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що, з указаних в оскаржуваному наказі підстав, вона як особа, що має дитину до трьох років, могла бути звільнена за умови її працевлаштування. Позивачка доводить, що питання про її працевлаштування відповідачі не вирішували.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 обіймала посаду старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці.

4. Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 27 квітня 2014 року № 54 о/с ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30 червня 2014 року по 14 травня 2017 року.

5. Відповідно до наказу МВС України від 14 квітня 2015 року №431 "Про заходи щодо реформування органів внутрішніх справ" наказом МВС України від 22 червня 2015 року №741 "Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції" скорочено в Управлінні МВС України на Придніпровській залізниці усі 865 посад, у тому числі посаду позивачки.

6. Наказом голови Комісії з ліквідації лінійного відділу на стації Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року №80 о/с позивача звільнено зі служби у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту "г" пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ із 31 серпня 2015 року.

7. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі №804/16330/15 визнано протиправним і скасовано наказ Комісії з ліквідації Лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року № 80 о/с у частині звільнення в запас з постановкою на військовий облік за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 з 21 серпня 2015 року та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України поновити капітана міліції ОСОБА_1 на службі в органах Міністерства внутрішніх справ України з 21 серпня 2015 року.

8. На виконання указаної постанови наказом голови ЛК УМВС України на Придніпровській залізниці від 31 травня 2016 року №1 о/с "По особовому складу" до наказу УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року №80 о/с унесено зміни: 1) відмінено пункт наказу про звільнення ОСОБА_1 відповідно до підпункту "г" пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 31 серпня 2015 року; 2) вирішено вважати її працюючою на попередній посаді з 31 серпня 2015 року; 3) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас Збройних Сил України відповідно до підпункту "г" пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року.

9. Не погоджуючись з наказом про звільнення, позивачка звернулася до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено:

10.1. визнано протиправним і скасовано наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 31 березня 2016 року №1о/с "По особовому складу" у частині звільнення у запас Збройних Сил України (із поставленням на військовий облік) капітана міліції ОСОБА_1, старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ із 06 листопада 2015 року;

10.2. зобов`язано МВС України працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду в органах внутрішніх справ.

11. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що позивачка на момент видання оскаржуваного наказу мала дитину віком менше одного року, що, у свою чергу, свідчить про поширення на неї пункту 17 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за змістом яких звільнення вагітного працівника або працівника, що має дитину віком до трьох років, допускається лише з обов`язковим працевлаштуванням.

12. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недотримання відповідачами вимог указаних норм права у частині обов`язкового працевлаштування.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. У касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняте нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

14. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-1 зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин положення КЗпП України, що регулюють порядок вивільнення вагітних жінок і жінок, що мають дитину віком до трьох років.

15. Відповідач-1 доводить, що трудові правовідносини та служба в органах внутрішніх справ мають різну правову природу і врегульовані різним законодавством, тому передбачений трудовим законодавством порядок звільнення та вирішення спорів не поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб, тобто на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ.

16. Відповідач-1 також звертає увагу на те, що позивачка проходила службу в УМВС України на Придніпровській залізниці, водночас, задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій поклали обов`язок щодо вчинення дій, направлених на відновлення прав позивачки, на МВС України, яке в цій частині не є належним відповідачем.

17. У запереченні на касаційну скаргу позивачка зазначила, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.

18. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

19. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

20. 31 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

21. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А.

22. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

23. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Смоковичу М.І.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

24. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

25. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

28. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

29. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

30. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їхні права і обов`язки на момент виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII).

32. Відповідно до статті 18 Закону № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції на момент виникнення спірних правовідносин регламентувалися Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

33. Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення №114).

34. Згідно з підпунктом "г" пункту 64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

35. 06 серпня 2015 року в газеті "Голос України" опублікований Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ).

36. Відповідно до пункту 1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.


................
Перейти до повного тексту