ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №826/5602/16
провадження №№ К/9901/58594, К/9901/59396/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, відділу Держгеокадастру у Тетіївському району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: Голова комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України, перший заступник голови Держгеокадастру Шемелинець Людмила Миколаївна, Голова комісії з реорганізації відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області Дячук Надія Анатоліївна про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2018 року (суддя Амельохін В.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (судді Бужак Н.П., Костюк Л.О., Троян Н.М.),
Суть спору та встановлені судами фактичні обставини справи.
1. ОСОБА_1 звернулася до суду адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів України (відповідач-1), Державної служби України з питань геодезії, картографії та земельного кадастру (відповідач-2), Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області (відповідач-3); треті особи: Голова комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України перший заступник, Перший заступник голови Держгеокадастру Шемелинець Л.М. (третя особа-1); Голова комісії з реорганізації Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, начальник Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області Дячук Надія Анатоліївна (третя особа-2), у якому з урахування заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, просила:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України "Про звільнення ОСОБА_1 " від 03.03.2016 № 33-кт/а;
1.2 поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області;
1.3 стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та земельного кадастру та Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.03.2016 до дня поновлення на роботі.
1.4 стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та земельного кадастру та Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області 20000 гривень завданої моральної шкоди.
2. У справі встановлено, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України № 606-кт/а від 30.10.2012 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Відділу Держземагентсва у Тетіївському районі Київської області в порядку переведення з посади начальника Управління Держкомзему у Тетіївському районі Київської області.
3. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" та від 20.10.2011 № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", наказу Комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 05.10.2015 № 480 "Про реорганізацію Відділу Держземагентства у Тетіївському районі Київської області" Відділ Держземагентства у Тетіївському районі Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області.
4. Водночас, згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
5. У зв`язку із реорганізацією Відділу Держземагентства у Тетіївському районі Київської області ОСОБА_1 06.11.2015 було попереджено про вивільнення та запропоновано вакантну посаду головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру (на період відсутності основного працівника до фактичного його виходу на роботу) Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області.
6. Позивач на запропоновану посаду погодилася, про що свідчить підпис на вказаному попередженні.
7. Відповідно до листа Держгеокадастру від 28.01.2016 № 31-28-0.15-1393/2-16, у зв`язку із виходом на роботу основного працівника, посада якого пропонувалася позивачу, останню запрошено до Держгеокадастру, де 11.01.2016, за пропозицією Головного управління Держгеокадастру у Київській області (з урахуванням інформації відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області) та у зв`язку з відсутністю інших вакантних посад у відділі, ОСОБА_1 запропонували працевлаштування на вакантній посаді головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області (на період відсутності основного працівника ОСОБА_3 до фактичного виходу її на роботу).
8. Від запропонованої посади ОСОБА_1 відмовилася, що підтверджується відповідним актом від 11.01.2016.
9. Наказом № 33-кп/а від 03.03.2016 позивача звільнено з посади начальника Відділу Держземагентства у Тетіївському районі Київської області, у зв`язку із змінами організації праці, згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
10. Підставою для видачі вказаного наказу зазначено попередження про вивільнення від 06.11.2015, акт про відмову ОСОБА_1 від подальшого працевлаштування у Відділі Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області від 11.01.2016, лист Держгеокадастру від 28.01.2016 № 31-28-0.15-1393/2-16, лист Держгеокадастру від 24.02.2016 № Г-638/0-429/6-16.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
11. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 березня 2018 року позов задовольнив частково.
11.1. Визнав протиправним та скасував наказ Державного агентства земельних ресурсів України "Про звільнення ОСОБА_1 " від 03.03.2016 № 33-кт/а.
11.2. Поновив ОСОБА_1 на іншій рівноцінній посаді державної служби в Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області по відношенню до посади начальника Відділу Держземагентства у Тетіївському районі Київської області.
11.3. Стягнув з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 45454,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовили.
11.4. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на іншій рівноцінній посаді державної служби в Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області по відношенню до посади начальника Відділу Держземагентства у Тетіївському районі Київської області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 1842,75грн. допущено до негайного виконання.
12. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 липня 2018 року залишив без змін рішення суду першої інстанції.
13. Суди попередніх інстанцій, з-поміж іншого, зазначили, що обов`язок працевлаштувати позивача покладено на Держгеокадастр як правонаступника Державного агентства земельних ресурсів України. У цьому зв`язку зазначили, що Держгеокадастр вживав заходів для працевлаштування позивача (листи від 28.01.2016 № 31-28-0.15-1393/2-16, від 24.02.2016 № Г-638/0-429/6-16), проте остаточної згоди на переведення на запропоновані вакансії ОСОБА_1 не надала.
14. У справі встановлено, що позивачу пропонували дві вакантні посади: головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру (на період відсутності основного працівника до фактичного його виходу на роботу) Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області та головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області (на період відсутності основного працівника до фактичного виходу його на роботу).
15. З приводу посад, то відповідно до копій структури та штатного розпису Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області, наявних в матеріалах справи, кількість штатних посад у відділі на 2016 рік складала 11 осіб, а саме: начальник відділу - 1, заступник начальника відділу - завідувач сектору державного земельного кадастру - 1, головний спеціаліст сектору державного земельного кадастру - 2, завідувач сектору землеустрою та ринку земель - 1, головний спеціаліст сектору землеустрою та ринку земель - 1, головний спеціаліст-бухгалтер - 1, головний спеціаліст-юрисконсульт - 1, головний спеціаліст з інформаційних технологій та захисту інформації - 1, головний спеціаліст з державного геодезичного нагляду -1, водій автотранспортних засобів - 1.
16. Водночас, на підставі листа Відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області від 22.07.2016 №ПІ-21/0-873/6-16 суди попередніх інстанцій констатували, що вільними були такі вакансії: станом на 06.11.2015 - посада заступника начальника відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру, головного спеціаліста-бухгалтера, головного спеціаліста-юрисконсульта; станом на 11.01.2016 - посада заступника начальника відділу -завідувача сектору державного земельного кадастру, головного спеціаліста-юрисконсульта, головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду (на період відсутності основного працівника до фактичного виходу його на роботу), головного спеціаліста-бухгалтера, головного спеціаліста з інформаційних технологій та захисту інформації; станом на 03.03.2016 - посада заступника начальника відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру, головного спеціаліста-юрисконсульта, головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду (на період відсутності основного працівника до фактичного виходу його на роботу), головного спеціаліста-бухгалтера, головного спеціаліста з інформаційних технологій та захисту інформації.
17. Відтак суди ствердили, що позивачеві не пропонували таких посад: заступника начальника відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру, головного спеціаліста-юрисконсульта, головного спеціаліста-бухгалтера, головного спеціаліста з інформаційних технологій та захисту інформації.
18. У цьому зв`язку суди попередніх інстанцій встановили, що позивач здобула спеціальність "правознавство" і тому мотиви відповідача, через які він не вважав за потрібне пропонувати позивачу посаду головного спеціаліста-юрисконсульта, суди розцінили як безпідставні.
19. З приводу того, що призначення на посаду начальника відділу, заступника начальника відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру передбачає проведення конкурсу і таке призначення є виключним правом Голови Держгеокадастру за погодженням з Віце-прем`єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, суди попередніх інстанцій, з посиланням на статтю 41 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII ), пункт 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 16 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначили, що у випадку ліквідації державного органу, його реорганізації, державному службовцю має бути забезпечена можливість переведення на іншу посаду, в тому числі, і в іншому державному органі, за умови наявності там відповідної вакансії. При цьому, таке переведення здійснюється лише за згодою державного службовця, без конкурсу, та може відбуватися як на рівнозначну, так і на нижчу посаду.
20. У випадку відсутності таких посад чи відмови державного службовця від переведення, до нього мають бути застосовані наслідки, передбачені статтею 87 Закону № 889-VIII та пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП.
21. Позаяк відповідачі не дотрималися порядку звільнення, позаяк не запропонували позивачу всіх вакантних посад відповідно до її кваліфікації, в тому числі і в Держгеокадастрі, наказ Державного агентства земельних ресурсів України "Про звільнення ОСОБА_1 " від 03.03.2016 № 33-кт/а є протиправним та підлягає скасуванню.
22. У цьому зв`язку зауважили, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на час вирішення справи Відділ Держземагентства у Тетіївському районі Київської області припинено (запис №13491120008000591 від 02.06.2016), як і Відділ Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області (запис №13491110004000714 від 02.11.2017).
23. Отже, установи, з якої було звільнено позивача та до якої вона просила її поновити, на час вирішення справи є припиненими.
24. Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши постанову Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 581 "Про реформування територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру" зазначили, що ліквідувавши Відділ Держземагентства у Тетіївському районі Київської області та Відділ Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області, відтак утворивши Головне управління Держгеокадастру у Київській області по суті провела реорганізацію цих структур, адже від функцій, які виконували ліквідовані відділи, держава не відмовилася.
25. Позаяк відділ, де проходила державну службу позивачка, та відділ, до якого остання просила її поновити на відповідній посаді, не існують як юридичні особи публічного права, а їх фактичним правонаступником на час вирішення справи є відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Київській області, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивачки, вирішив поновити ОСОБА_1 на іншій посаді державної служби в Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області, рівноцінній посаді начальника Відділу Держземагентства у Тетіївському районі Київської області.
Касаційне оскарження.
26. У касаційній Держгеокадастр просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
27. Зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо правонаступництва Головного управління Держгеокадастру у Київській області, адже ліквідація (йдеться про відділ Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області) є однією з форми припинення юридичної особи, що не передбачає правонаступництва.
28. Зазначив також, що позивача попереджено про наступне вивільнення і обов`язок щодо працевлаштування відповідач виконав належним чином. Переконує, що звільнення позивача було правомірним і підстав для задоволення позовних вимог не було.
29. Головне управління Держгеокадастру у Київській області у касаційній скарзі теж просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
30. Мотиви цього відповідача подібні до тих, які навів Держгеокадастр. Зокрема Головне управління Держгеокадастру у Київській області наголосило на тому, що призначення на посаду начальника відділу Держгеокадастру у Тетіївському районі Київської області можливе виключно на конкурсних засадах. Такий конкурс був оголошений і позивач брала у ньому участь, проте не перемогла. Тим самим, вважає відповідач, вона підтвердила, що зайняття цієї посади відбувається за конкурсом. Суди, зобов`язавши поновити позивача на рівнозначній посаді, не перевірили наявності таких посад, як і не визначили який орган повинен вжити заходів для поновлення на посаді.
31. У відзивах на зазначені касаційні скарги ОСОБА_1 зазначила, що висновки судів попередніх інстанцій правильні та обґрунтовані, підстав для їх скасування немає. Як можна зрозуміти зі змісту її пояснень, вона повністю поділяє висновки судів попередніх інстанцій і вважає їхні рішення правильними і обґрунтованими
ІV. Релевантні джерела права та оцінка Верховного Суду.
32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.