ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №640/3859/19
адміністративне провадження №К/9901/11601/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_1, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: Степанюка А.Г. (доповідач), Губської Л.В., Епель О.В.
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_1, в якому просило:
1.1. визнати неправомірною бездіяльність Солом`янського РВ ДВС м. Київ щодо незакінчення виконавчого провадження №55926913;
1.2. зобов`язати Солом`янське РВ ДВС м. Києва вчинити дії, визначені Законом України "Про виконавче провадження", пов`язані із закінченням виконавчого провадження №55926913.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
3. У резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року, окрім іншого, роз`яснено:
"Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення".
4. 26.02.2020 позивач оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтовано тим, що копію його повного тексту отримано 27.01.2020 року.
5. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 березня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання Київського квартирно-експлуатаційного управління про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління залишив без руху і запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, які вважає поважними.
6. Підставою для залишення апеляційної скарги було зазначено те, що вона не відповідала вимогам ст. ст. 287, 296 КАС України, а саме - апелянтом пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були.
7. На виконання вимог даної ухвали позивачем до суду направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яка обґрунтована тим, що копію повного тексту рішення суду було отримано Київським КЕУ 27.01.2020 року, а апеляційну скаргу було направлено 26.02.2020 року, тобто у межах встановленого тридцятиденного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, про що безпосередньо зазначено у даному рішенні. Крім того, у заяві підкреслено, що причина пропуску строку звернення з апеляційною скаргою є поважною, оскільки зумовлена помилковим роз`ясненням судом першої інстанції строку і порядку набрання рішенням суду законної сили і його оскарження, а відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з судовою помилкою є позбавленням особи права на доступ до правосуддя.
8. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 квітня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.
9. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені заявником причини пропуску строку подання апеляційної скарги не є поважними.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Київське квартирно-експлуатаційне управління, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подало касаційну скаргу.
11. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
12. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що ним не було порушено строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Позивач зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року встановлений 30-денний строк на апеляційне оскарження.
13. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
15. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
17. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
18. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
19. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
20. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
21. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
22. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
23. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
24. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачені статтею 287 КАС України. Згідно з цією статтею:
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.