ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №640/13988/19
адміністративне провадження №К/9901/7377/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: Губської Л.В. (доповідач), Епель О.В., Степанюка А.Г.
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, в якому просив:
1.1. визнати протиправною відмову Оболонського районного відділу Центрального Міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у обміні та видачі йому паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
1.2. зобов`язати Оболонський районний відділ Центрального Міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області зробити обмін та видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ без передачі будь-яких даних про нього до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправною відмову Оболонського районного відділу Центрального Міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у обміні та видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
2.2. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року скасовано в частині відмовлених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
3.1. Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області в особі Оболонського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області обміняти та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.
4. 05 березня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив встановити судовий контроль за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року шляхом зобов`язання Оболонського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області подати у тридцятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.
5. Ухвалою від 20 березня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
6. Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від його виконання за наслідками набрання даним рішенням законної сили.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Позивач, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким заяву про винесення додаткового судового рішення у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити у повному обсязі.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що в усній формі керівним складом відповідача було повідомлено позивачу про те, що навіть якщо позивач виграє в суді справу стосовно паспорта, йому ніхто не надасть паспорт старого зразка у формі книжки.
9.1. Крім того, скаржник наголошує, що він є особою з інвалідністю II (другої) групи з числа сиріт, що в нього нікого немає, а будь які зволікання по невиконання вказаного рішення будуть впливати на погіршення його здоров`я, протягом тривалого часу в нього втрачається працездатності та погіршується його стан здоров`я. Позивач зазначає, що тривала боротьба на захист своїх прав виснажує його як особу з інвалідністю II (другої) групи, викликає у нього психічне напруження у зв`язку з очікуванням рішення, викликає розчарування в діяльності відповідача, що створює додаткове психічне напруження викликане дискримінацією під час отримання паспорта старого зразка у формі- книжки, які належно повинні були вирішуватись. Застосовуючи судовий контроль, суди попередніх інстанціях повинні були керувався тим, що оскаржувані позивачем дії відповідача, які є протиправними порушують його права та інтереси, оскільки тривалий час (понад одинадцять місяців) позивач намагається отримати паспорт старого зразка у формі-книжки, при цьому зазначає, що втрачає працездатність у відстоюванні свої прав. Суди попередніх інстанції відмовляючи у встановленні обов`язку відповідача подати звіт про виконання судового рішення на протязі 30 (тридцяти денного) терміну, суди, таким чином, усували суб`єкта владних повноважень від активних дій щодо фактичного виконання рішення суду.
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі..
ІІІ. Нормативне врегулювання
11. Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;