ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №808/685/16
адміністративне провадження №К/9901/11006/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
за участю:
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - Орловського С.О.,
представника відповідача - Кіцнака П.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Запорізької області про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року (головуючий суддя Каракуша С.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року (головуючий суддя Гімон М.М., судді Чумак С.Ю., Юрко І.В.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прокуратури Запорізької області про визнання дій протиправними, скасування наказу від 14.12.2015 №473к про його звільнення, поновлення на рівнозначній посаді прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 з 15.12.2015 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.12.2015 по день винесення постанови суду.
2. Позов обґрунтував тим, що його незаконно звільнено з органів прокуратури у зв?язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), оскільки наказ Генерального прокурора від 23.09.2018 №80ш, який зумовив зміни в організації праці у Прокуратурі Запорізької області, не призвів до скорочення займаної ним посади у новоутвореному підрозділі. Зазначив також, що відповідач порушив процедуру звільнення його з указаної підстави, не запропонувавши йому іншої посади за відповідною спеціальністю і кваліфікацією одночасно з попередженням про звільнення, встановивши умову про "успішне" проходження тестування працівниками, з якими вже укладено безстроковий трудовий договір, не врахувавши його переважного права на залишення на роботі як такого, що має тривалий безперервний стаж роботи в прокуратурі та утримує батька - інваліда 2 групи.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.
4. Судові рішення мотивовані тим, що з прийняттям нового Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) була змінена система органів прокуратури України та запроваджено ряд принципово нових підходів до питання призначення на посади прокурорів місцевої прокуратури (зокрема, добір кандидатів на конкурсних засадах), що потягло за собою скорочення займаної позивачем посади в районній прокуратурі та зумовило необхідність проходження ним тестування. Оскільки за результатами тестування ОСОБА_1 посів 37 місце у рейтингу, а кількість посад прокурора у місцевій прокуратурі становила 31 одиницю, то у відповідача не було правових підстав для переведення позивача на відповідну посаду в реорганізованій прокуратурі.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
6. За доводами позивача, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин Закон №1697-VII, адже його звільнення відбулося на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП, тому суди мали дати правову оцінку законності звільнення саме з цієї підстави, застосувавши відповідні норми трудового законодавства, в тому числі щодо обов?язку відповідача запропонувати всі вакантні посади на момент попередження про наступне звільнення, а також враховувати переважне право працівника на залишення на роботі. Не погоджується позивач і з висновком судів про скорочення займаної ним посади разом зі зміною структури (організації) установи, вважаючи, що в цьому випадку відбулося припинення діяльності районної прокуратури шляхом її реорганізації, без скорочення чисельності працівників.
7. У запереченні на касаційну скаргу Прокуратура Запорізької області просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, вказуючи на законність і обґрунтованість висновків судів про додержання вимог законодавства при звільненні ОСОБА_1, ураховуючи ліквідацію Прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя, створення нового органу прокуратури - Запорізької місцевої прокуратури №3, фактичне скорочення штату працівників, а також неуспішне проходження позивачем тестування (що ним не оспорюється) для зайняття посади прокурора в новоутвореній прокуратурі.
8. У судовому засіданні позивач і його представник підтримали доводи і вимоги касаційної скарги, представник відповідача просив відмовити в її задоволенні.
9. Вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
10. У період з 22.12.2004 по 14.12.2015 ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Запорізької області на посадах: помічника прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя; прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян прокуратури Запорізької області; старшого помічника прокурора Ленінського району м. Запоріжжя; прокурора Прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя.
11. Наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015 №80ш внесено зміни до структури та штатного розпису прокуратури Запорізької області шляхом виключення штатних розписів усіх міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур, зокрема і прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя (пункт 1.1), та включення штатних розписів Бердянської, Енергодарської, Мелітопольської, Токмацької місцевих прокуратур, Запорізьких місцевих прокуратур №1, №2, №3 з відповідною кількістю штатних одиниць для кожної прокуратури (пункт 1.2). У Запорізькій місцевій прокуратурі №3, територіальна юрисдикція якої згідно з Додатком до Закону №1697-VII поширюється на Ленінський та Хортицький райони м. Запоріжжя, встановлено штатний розпис у кількості 41 одиниці, з них 31 - посада прокурора.
12. З посиланням на статтю 492 КЗпП і пункт 51 Перехідних положень Закону №1697-VII 12 жовтня 2015 року ОСОБА_1 попереджено про звільнення із займаної посади та органів прокуратури у зв?язку з ліквідацією органу прокуратури (пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII) у разі непроходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідні й місцевій прокуратурі з 14 грудня 2015 року.
13. Наказом прокурора Запорізької області від 14.12.2015 №473к молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя та з органів прокуратури Запорізької області у зв`язку зі скороченням штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП). Підставою видання цього наказу зазначено наказ Генерального прокурора України від 23.09.2015 №80ш.
V. Позиція Верховного Суду
14. Предметом спору у цій справі є звільнення прокурора з публічної служби. Підставами для припинення публічної служби можуть бути як загальні норми (КЗпП України) так і спеціальні норми (Закон України "Про прокуратуру")
15. У пункті 18 постанови від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.
16. Перевіряючи законність підстави звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури, суди попередніх інстанцій виходили з положень Закону №1697-VII (статей 7, 12, 28, підпункту "в" підпункту 1 пункту 5-1 Перехідних положень цього Закону) та дійшли висновку, що неуспішне проходження позивачем тестування позбавило його права бути призначеним на посаду прокурора реформованої місцевої прокуратури і стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу про звільнення.