ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №805/1327/17-а
адміністративне провадження №К/9901/40350/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року (суддя Троянова О.В.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (судді: Сухарьок М.Г. (головуючий), Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)
у справі № 805/1327/17-а
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Добропільська ОДПІ, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2016 року № 0000341400, № 0000351400.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган провів перевірку за відсутності на те законної підстави та з порушенням порядку, визначеного статтею 80 Податкового кодексу України, тому прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову з огляду на правомірність дій Добропільської ОДПІ при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Касаційна скарга обґрунтована доводами, які є аналогічними тим, що зазначені в позовній заяві.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 .
Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
19 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Добропільській ОДПІ, є платником єдиного податку.
Відповідно до ліцензії, виданої Головним управлінням ДФС у Донецькій області 27 липня 2015 року, позивачу надано право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 19 травня 2015 року до 19 травня 2016 року.
ФОП ОСОБА_1 здійснює торгівельну діяльність в кафе-магазині за адресою: АДРЕСА_1 .
14 липня 2011 року позивач уклала трудовий договір із ОСОБА_2, яка прийнята на посаду продавця продовольчих товарів
На підставі наказу начальника Добропільської ОДПІ від 05 квітня 2016 року № 64 та направлень на перевірку № 32, № 33, № 34 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 . Мета проведення перевірки: дотримання суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за період з 01 січня до 15 квітня 2016 року.
За результатами проведення вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 06 квітня 2016 року № 111/14/ НОМЕР_1, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог:
- пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, що полягає у реалізації алкогольних напоїв за цінами нижче мінімально встановлених, а саме: продаж пляшки горілки торгової марки "Плакучая Ива" обємом 0,5 л, міцністю 40 % за ціною 52 грн, що на 2,90 грн нижче від мінімально встановленої;
- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів, пов`язаних з предметом перевірки.
На підставі акта перевірки 16 травня 2016 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
- № 0000341400, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 000 грн;
- № 0000351400, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 Податкового кодексу України).
За положеннями підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.