ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №480/3507/19
адміністративне провадження №К/9901/2895/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (судді: Спаскін О.А. (головуючий), Русанова В.Б., Любчич Л.В.)
у справі № 480/3507/19
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення та картки,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС (правонаступником якої є Слобожанська митниця Держмитслужби), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29 липня 2019 року №UA805180/2019/000206/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 липня 2019 року № UA805180/2019/00446.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 24 жовтня 2019 року адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 29 липня 2019 року №UA805180/2019/000206/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 липня 2019 року № UA805180/2019/00446.
20 листопада 2019 року Сумський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, відповідно до якого стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції від 24 жовтня 2019 року, Сумська митниця ДФС подала апеляційну скаргу.
23 грудня 2019 року Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. У вказаній ухвалі зазначено, що скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали необхідно усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду розрахунку коригування митної вартості в гривневому еквіваленті та документа про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.
02 січня 2020 року на адресу суду апеляційної інстанції від Сумської митниці ДФС надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено оригінал платіжного доручення від 13 грудня 2019 року № 918 про сплату судового збору в розмірі 2305,20 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги в тому порядку, який визначений ухвалою від 23 грудня 2019 року.
Не погодившись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги виходив із суми, яка була сплачена ОСОБА_1 за подання позовної заяви як за дві вимоги немайнового характеру, про що вказано в додатковому рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року.
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у даній справі позовні вимоги мають одночасно майновий (про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) і немайновий характер (про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення). При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, позовна вимога, яка має майновий характер, становить різницю показників митної вартості товару, визначених митним органом і позивачем.
Надаючи правову оцінку висновкам суду апеляційної інстанції та доводам відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.
Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року (справа № 804/1760/16), від 26 березня 2019 року (справа № 820/3356/16).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на день подання позовної заяви до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн); за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн).
Тобто для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до адміністративного суду з позовними вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.
Звертаючись до положень Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, слід враховувати наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).