ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/187/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України" - Овчарука О.О.,
Публічного акціонерного товариства
"Одеський припортовий завод" - Антонюка С.В.,
Фонду державного майна України - Гвоздіка О.В.,
Кабінету Міністрів України - Штокмана А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 (у складі колегії суддів: Разюк Г.П. (головуючий), Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2019 (у складі колегії суддів: Оборотова О.Ю. (головуючий), Гут С.Ф., Літвінов С.В.)
у справі № 916/187/17
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України,
про стягнення 179 482 550,47 грн,
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України,
про зобов`язання укласти договір,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - ПАТ "Одеський припортовий завод"), у якому, з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог, просило стягнути 179 482 550,47 грн, у тому числі 142 955 000,00 грн - основний борг, 14 976 499,45 грн - пеня, 10 356 850,00 грн - 7 % штрафу, 1 526 662,70 грн - 3 % річних та 9 667 538,31 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу від 28.07.2016 № 193/16-ОПЗ-ПР в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь з урахуванням сум пені та штрафу, нарахованих за порушення строків оплати, а також 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2019 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Фонд державного майна України та Кабінет Міністрів України.
У березні 2017 року ПАТ "Одеський припортовий завод" звернулося до суду з зустрічним позовом до АТ "НАК "Нафтогаз України" про зобов`язання відповідача укласти договір про реструктуризацію заборгованості.
У подальшому з огляду на уточнену зустрічну позовну заяву ПАТ "Одеський припортовий завод" просило визнати укладеною між сторонами у справі додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу від 28.07.2016 № 193/16-ОПЗ-ПР у редакції, наведеній у цій заяві.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в межах своїх повноважень Кабінет Міністрів України 28.12.2016 прийняв розпорядження № 1018-р, яким погодився з пропозицією Фонду державного майна України щодо реструктуризації боргу ПАТ "Одеський припортовий завод" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за постачання природного газу, починаючи з 01.04.2017 рівними частинами строком на два роки та без нарахування відсотків.
На виконання зазначеного розпорядження ПАТ "Одеський припортовий завод" листом від 28.04.2017 № 1211 направив АТ "НАК "Нафтогаз України" проект додаткової угоди № 1 до договору від 28.07.2016 № 193/16-ОПЗ-ПР, проте станом на 15.05.2017 ця додаткова угода зі сторони компанії не підписана.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.06.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020, позов АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено. Стягнуто з ПАТ "Одеський припортовий завод" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" основний борг у сумі 142 955 000,00 грн, пеню в сумі 14 976 499,45 грн, 7 % штрафу в сумі 10 356 850,00 грн, 3 % річних у сумі 1 526 662,70 грн, інфляційні втрати в сумі 9 667 538,31 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 240 000,00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судові рішення в частині задоволення позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ, що є підставою для стягнення з відповідача заявлених до стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову судові рішення мотивовано тим, що за встановлених обставин розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1018-р, відповідно до якого обґрунтовано зустрічні позовні вимоги, не є підзаконним нормативно-правовим актом, а є актом індивідуального характеру та не містить прямих вказівок щодо обов`язку для сторін укласти договір про реструктуризацію заборгованості. При цьому суди зауважили, що додаткова угода, про визнання укладеною якої заявлено зустрічний позов, не базується на державному замовлені, не є обов`язковою для укладання в силу прямої норми закону та жодних попередніх домовленостей та/або угод щодо її укладання між сторонами досягнуто не було, отже, правові підстави для визнання цієї угоди укладеною в судовому порядку відсутні. Водночас апеляційний господарський суд послався на частину 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та залишив без розгляду вимогу відповідача про зменшення штрафних санкцій як таку, що не була предметом розгляду суду першої інстанції.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, 07.02.2020 ПАТ "Одеський припортовий завод" подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову АТ "НАК "Нафтогаз України" відмовити. Разом із тим ПАТ "Одеський припортовий завод" зазначило, що в разі визнання касаційним судом правомірними висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності боргу відповідача зі сплати спірних сум, скаржник просить зменшити заявлений розмір неустойки (пені в сумі 14 976 499,45 грн і 7 % штрафу в сумі 10 356 850,00 грн) на 100 % - до 0 %.
Касаційну скаргу ПАТ "Одеський припортовий завод" обґрунтовує, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій не врахували тієї обставини, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1018-р є письмовим вираженням волі АТ "НАК "Нафтогаз України" в особі його вищого органу управління, у зв`язку із чим не застосували при вирішенні спору частину 1 статті 98 ЦК, частину 1 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній станом на 28.12.2016), які підлягають застосуванню до спірних правовідносин і якими передбачено повноважність загальних зборів акціонерного товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства, зокрема і виконавчих. На думку скаржника, внаслідок незастосування зазначених норм права суди не взяли до уваги, що договір від 28.07.2016 № 193/16-ОПЗ-ПР було змінено за домовленістю сторін; при цьому воля АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо відповідної зміни зобов`язання була виражена у розпорядженні її єдиного акціонера, який погодив реструктуризацію боргу без нарахування відсотків. Разом із тим суди не застосували закон, який підлягав застосуванню, а саме: статтю 233 Господарського кодексу України (далі - ГК) і частину 3 статті 551 ЦК, а також порушили статтю 2 ГПК, що призвело до ухвалення незаконних рішення і постанови. Так, за твердженням скаржника, у спірних правовідносинах за умови правомірності висновків судів щодо наявності боргу відповідача зі сплати спірних сум були наявні підстави для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (пені, штрафу) на 100 %, тому посилання суду апеляційної інстанції на частину 5 статті 269 ГПК у контексті залишення без розгляду питання про зменшення заявленої до стягнення неустойки є неправильним, оскільки відповідне зменшення не є предметом самостійних позовних вимог.
АТ "НАК "Нафтогаз України" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.
Кабінет Міністрів України у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржених судових рішень та прийняття їх внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 916/187/17 за касаційною скаргою ПАТ "Одеський припортовий завод" на зазначені судові рішення та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.04.2020.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги ПАТ "Одеський припортовий завод" на зазначені судові рішення з огляду на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.04.2020 призначено касаційну скаргу ПАТ "Одеський припортовий завод" на зазначені судові рішення до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.04.2020, у якому розгляд касаційної скарги відкладено на 03.06.2020.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до наказу від 27.07.2016 № 1243 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало згоду на вчинення правочину між АТ "НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Одеський припортовий завод", а саме на укладання договору на постачання природного газу на липень 2016 року в обсязі 45 000 000 куб. м і загальною вартістю 302 616 000,00 грн.
28.07.2016 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) і ПАТ "Одеський припортовий завод" (споживач) укладено договір постачання природного газу від 28.07.2016 № 193/16-ОПЗ-ПР, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для власних потреб, а не для перепродажу. За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений постачальником на митну територію України) (пункти 1.1-1.3).
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.07.2016 по 31.07.2016 року (включно) газ об`ємом до 45,00 млн. куб. м.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (пункт 3.4 договору).
За змістом пункту 3.5 договору не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язався надати постачальнику, зокрема підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше восьмого числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
У пункті 5.2 договору встановлено, що ціна за 1 000 куб м газу за цим договором з 01.07.2016 становить 5 604,00 грн, крім того податок на додану вартість (20 %) 1 120,80 грн. До сплати за 1 000 куб м природного газу з ПДВ - 6 724,80 грн.
Оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами в розмірі 100 % від вартості запланованих місячних обсягів до 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).
У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу (пункт 8.2 договору).
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.07.2016, і діє в частині передачі газу до 31.12.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 договору).
На виконання умов договору АТ "НАК "Нафтогаз України" у липні 2016 року поставило ПАТ "Одеський припортовий завод" природний газ на загальну суму 302 616 000,00 грн, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2016, який підписано та скріплено печатками сторін без зауважень і заперечень.
ПАТ "Одеський припортовий завод" зобов`язання за договором постачання природного газу від 28.07.2016 № 193/16/ОПЗ-ПР з оплати поставленого природного газу виконав частково та сплатив на рахунок АТ "НАК "Нафтогаз України" лише 159 661 000,00 грн, що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо, у зв`язку з чим заборгованість становить 142 955 000,00 грн.
Неналежне виконання ПАТ "Одеський припортовий завод" зобов`язань за договором постачання природного газу від 28.07.2016 № 193/16/ОПЗ-ПР стало підставою для звернення АТ "НАК "Нафтогаз України" до суду з відповідним позовом.
ПАТ "Одеський припортовий завод" звернулося до суду з зустрічним позовом до АТ "НАК "Нафтогаз України", предметом якого є вимога про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору постачання природного газу від 28.07.2016 № 193/16/ОПЗ-ПР у запропонованій ПАТ "Одеський припортовий завод" редакції, обґрунтована наявністю правових підстав для реструктуризації боргу ПАТ "Одеський припортовий завод" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за постачання природного газу відповідно до розпорядження від 28.12.2016 № 1018-р, прийнятого Кабінетом Міністрів України як єдиним акціонером постачальника за договором.
Відповідно до положень статті 193 ГК суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому положення частини 7 статті 193 ГК і статті 525 ЦК встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно вважали цей договір належною у розумінні статей 11, 509 ЦК і статей 173, 174 ГК підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.
Відповідно до положень статті 202 ГК і статті 599 ЦК зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ПАТ "Одеський припортовий завод" належним чином не виконало свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем у липні 2016 року природного газу в строк, встановлений договором від 28.07.2016 № 193/16/ОПЗ-ПР, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед АТ "НАК "Нафтогаз України" становить 142 955 000,00 грн.