ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/325/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Купрейчук С.П.
за участю представників:
Скаржник (ліквідатор ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології")- арбітражний керуючий Черниш О.М. (посв. №1734 від 10.03.2014)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Житомирської області касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020
(Колегія суддів у складі: Дужич С.П. - головуючий, Коломис В.В., Саврій В.А.)
у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології"
до Приватного підприємства "Альянс"
про визнання недійсним договору, -
ВСТАНОВИВ:
1. 18 березня 2014 року, ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології" (далі в тексті - Позивач) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ПП "Альянс" (далі в тексті - Відповідач) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу №23/12-02 від 23 грудня 2002 року, укладеного між ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології." та ПП "Альянс".
2. 29 травня 2014 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології" до ПП "Альянс" про визнання недійсним договору та визнано недійсним Договір купівлі-продажу №23/12-02 від 23 грудня 2002 року, укладений між ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології." та ПП "Альянс" і стягнуто з Відповідача в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн. - судового збору.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, після укладення зазначеного Договору, за актами прийому-передачі, укладених між сторонами по Договору, відбувалась передача зазначеного майна та технічної документації, а також його державна реєстрація. Крім того, в судовому засіданні представники сторін підтвердили, що ПП "Альянс" провело оплату придбаного ним майна і дані кошти були використані Позивачем в своїй господарській діяльності.
4. Виходячи з зазначеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що спірний Договір купівлі-продажу №23/12-02, який не потребував на час його укладення нотаріального посвідчення, дійсно був укладений без відповідних повноважень з боку представника ВАТ "Б.М.Т.", проте подальшими діями товариства по його відчуженню, наданню Відповідачу необхідної документації для державної реєстрації, оприбуткування отриманих, на підставі Договору, коштів позивач схвалив укладену угоду, а тому відсутні правові підстави для визнання зазначеного вище Договору №23/12-02 недійсним, рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати та відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020, а рішення господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 залишити без змін.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги наведено наступні доводи:
6.1. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на обставину відсутності в матеріалах справи доказів наступного схвалення керівними органами Позивача спірного правочину.
6.2. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано поновив строк на подання апеляційної скарги.
6.3. Суд апеляційної інстанції не дослідив обставин того чи були порушені права та інтереси заявника апеляційної скарги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу.
Провадження справи у Верховному Суді
8. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 906/325/14 за касаційною скаргою Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича на 20 травня 2020 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2020 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 906/325/14 за касаційною скаргою ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 до 03 червня 2020 року.
Позиція Верховного Суду
10. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення Скаржника, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність задовольнити вимоги касаційної скарги з наступних підстав.
11. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
12. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на обставину відсутності в матеріалах справи доказів наступного схвалення керівними органами Позивача спірного правочину, колегія суддів зазначає наступне.
13. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що завлені Позивачем позовні вимоги стосуються визнання недійсним договору та відносин, які виникли та припинилися до 01.01.2004, правове регулювання останніх має здійснюватися з урахуванням положень ЦК Української РСР
13.1. Згідно ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
13.2. Відповідно до приписів ч.1 ст.63 ЦК УРСР встановлено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.
13.3. У відповідності до ч. 1 ст. 59 ЦК УРСР, угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
14. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що договір купівлі-продажу №23/12-02 від 23.12.2002 був підписаний не уповноваженою особою, яка не мала права на укладення вказаного договору від імені Позивача.
15. Суд першої інстанції в рішенні від 29.05.2014 встановив, що в матеріалах справи відсутні докази наступного схвалення керівними органами Позивача спірного правочину, укладеного 23.12.2002. Так, сторонами не надані платіжні доручення, банківські виписки, прибуткові касові ордери тощо як доказ того, що кошти від продажу майна були зараховані на рахунки та оприбутковані товариством Позивача. Не подано доказів наступного схвалення укладеного правочину на загальних зборах ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології".