ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2020року
м. Київ
Справа №750/2789/15-к
Провадження № 51-6517км19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Марчука О. П., Могильного О. П.,
за участю
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Вараниці В. М.,
представника потерпілого Кінебаса О. М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Котенка А. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1 - адвоката Котенка А. П. на вирок Чернігівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12013200160003880 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Городня Чернігівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України;
ОСОБА_4 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Чернігів, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України тапризначено покарання у виді штрафу в розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1530 грн. На підставі п.2 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за ч.2 ст. 125 КК України. За ч.1 ст. 122 КК України ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано в пред`явленому обвинуваченні за недоведеності в його діянні даного складу злочину. Цим же вироком ОСОБА_4 визнано невинуватим та виправдано в пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 122 КК України за недоведеністю в його діянні даного складу злочину. Також вирішено питання щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та скасовано арешт, накладений на майно.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 05 липня 2013 року, близько 19 год. ОСОБА_1, знаходячись біля буд. АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, завдав ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Також органом досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обвинувачуються в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_6, яке вчинене групою осіб без попередньої змови між собою за наступних обставин: 15 квітня 2014 року, близько 08 год. ОСОБА_1 діючи спільно з ОСОБА_4 без попередньої змови, знаходячись біля магазину " Автонова ", що за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 151/22, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, упродовж близько 2 хвилин, наносили удари руками в область голови ОСОБА_6, чим спричинили останньому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Своє рішення щодо виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України, суд першої інстанції обґрунтував тим, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 наявний склад злочину, передбачений ч.1 ст.122 КК України, оскільки неправомірне насильство з боку потерпілого ОСОБА_6, яке полягало у розпилюванні газу в обличчя викликало фізичний біль та давало підстави обвинуваченим діяти відповідним чином по відношенню до потерпілого. Умислу на неправомірне заподіяння потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_4 не було.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року вирок місцевого суду скасовано в частині виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України та в частині скасування арешту. Постановлено ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.
Також цим вироком визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_4 та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.
Вирішено питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 . В решті вирок місцевого суду залишений без зміни.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник, які є аналогічні за своїм змістом, порушують питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Вказані касаційні скарги мотивовані тим, що апеляційний суд при постановленні вироку допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали у тому, що кримінальне провадження за наявності підстав не було закрито, у зв`язку з чим судом було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність і ОСОБА_1 безпідставно притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. ст. 125, 122 КК України. Вказується, що судом дана неправильна правова оцінка обставин, що судом безпідставно задоволені позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 . Зазначається про упереджене ставлення апеляційного суду до засуджених, залишення поза увагою неправомірного насильства з боку потерпілого ОСОБА_6 .
Засуджений ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі також порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, при цьому наводить доводи, аналогічні доводам касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та захисника Котенка А. П.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Котенок А. П. з наведенням відповідних доводів підтримали касаційні скарги.
Прокурор заперечував проти задоволення поданих касаційних скарг, вважав їх безпідставними.
Представник потерпілого заперечував проти задоволення поданих касаційних скарг, вважав їх безпідставними, а вирок апеляційного суду - законним і обґрунтованим.