Постанова
іменем України
4 червня 2020 року
м. Київ
справа № 263/2359/17
провадження № 51-5540км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Дехтярук О.К.,
а також у режимі відеоконференції:
потерпілого ОСОБА_1,
захисників Хмаріної О.В., Альбермах Н.М.,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника Хмаріної О.В., засудженого ОСОБА_3 та його захисника Альбермах Н.М. на вирок Донецького апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050770000005, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, жителя АДРЕСА_2, раніше судимого, останній раз - за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 червня 2017 року за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, раніше неодноразово судимого, останній раз - за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 лютого 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2018 року засуджено:
ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання, призначеного за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 30 червня 2017 року покаранням, призначеним за новим вироком, призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 серпня 2016 року у виді позбавлення волі на строк 2 місяці та остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 2 місяці без конфіскації майна;
ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання, призначеного за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 лютого 2017 року, покаранням, призначеним за новим вироком, призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 серпня 2016 року у виді позбавлення волі на строк 6 місяців та остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишено у вигляді тримання під вартою та згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбуття покарання кожному з них строк попереднього ув`язнення з 11 січня по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено долю речових доказів.
Донецький апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покарання й рішення щодо зарахування строку попереднього ув`язнення і постановив у цій частині свій вирок від 10 вересня 2019 року, яким:
ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 187 КК України призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців без конфіскації майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання, призначеного за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 червня 2017 року, призначив ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднав невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 серпня 2016 року, у виді позбавлення волі на строк 6 місяців та призначив ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців без конфіскації майна;
ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187 КК України призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання, призначеного за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 лютого 2017 року призначив ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 серпня 2016 року у виді позбавлення волі на строк 6 місяців та призначив ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
Крім того, апеляційний суд зарахував ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у строк призначеного кожному з них покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 10 вересня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а в решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_2 і неповнолітній ОСОБА_3 приблизно о 00:10 1 січня 2017 року, перебуваючи поблизу ДОСААФ у м. Маріуполі (просп. Миру, 1), діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_1, поєднаний із насильством, яке є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, та заподіяли останньому тяжких тілесних ушкоджень.
У ході нападу ОСОБА_2 підійшов ззаду до потерпілого ОСОБА_4, схопив його за праву руку та повалив на землю. В цей момент з голови потерпілого впали навушники, а з кишені його куртки випав МР-3 плеєр. Після цього ОСОБА_2 сів на потерпілого зверху та завдав йому численних ударів по обличчю кулаками. З метою опору ОСОБА_1 обхватив правою рукою шию ОСОБА_2, однак ОСОБА_3 ударив його ногою в обличчя, внаслідок чого потерпілий відпустив ОСОБА_2, а ОСОБА_3 ще раз вдарив його ногою в обличчя. Підвівшись, ОСОБА_2 також завдав ОСОБА_1 численних ударів ногами в обличчя та голову.
Такими спільними умисними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заподіяли ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (численні забої м`яких тканин голови і обличчя, забою головного мозку легкого ступеня тяжкості, багатооскольчатого перелому кісток лицьового черепу з вдавленням фрагментів і лінійним розповсюдженням перелому на основу черепа, оскольчатого перелому кісток носа), які за ступенем тяжкості належать до тяжких як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Подавивши таким чином волю потерпілого до опору, ОСОБА_3 підняв із землі належний ОСОБА_1 рюкзак із його речами, а ОСОБА_2 - підняв навушники та плеєр. Заволодівши майном потерпілого на загальну суму 1271 грн, засуджені покинули місце вчинення злочину та спільно розпорядилися цим майном.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Хмаріна О.В. в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що цей суд не надав належної оцінки доводам, викладеним в апеляційних скаргах сторони захисту, та не навів мотивів, з яких дійшов висновку про необґрунтованість цих скарг. Стверджує про недоведеність викладених у вироку обставин кримінального правопорушення та неврахування як пояснень засуджених про відсутність попередньої змови на вчинення злочину, так і суперечностей у показаннях потерпілого. З огляду на те, що апеляційний суд, на думку захисника, неправильно проаналізував обставини кримінального провадження, це призвело до надання неправильної оцінки діям ОСОБА_2, оскільки об`єктивна та суб`єктивна сторона інкримінованого злочину в його діях відсутня. Також вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає що апеляційний суд неправильно застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України.
Засуджений ОСОБА_2 у поданій ним касаційній скарзі просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилається на доводи, аналогічні викладеним у касаційній скарзі захисника. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував пояснень щодо наявності в його діях ознак складу злочинів, передбачених статтями 123 або 124 КК України, з огляду на недоведеність жорстокого поводження з потерпілим з метою заволодіння його майном. Також заперечує попередню змову із ОСОБА_3 на вчинення злочину. Вважає, що надання неправильної оцінки його діям у вироку призвело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості.
У касаційній скарзі захисник Альбермах Н.М. в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати вирок апеляційного суду як необґрунтований і немотивований та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилається на недоведеність вчинення ОСОБА_3 злочину, за який його засуджено, з огляду на відсутність об`єктивної та суб`єктивної сторін, неправильну кваліфікацію його дій та відсутність попередньої змови з іншим засудженим. Не погоджується з наданою судами оцінкою окремих доказів.
Засуджений ОСОБА_3 у своїй касаційній скарзі просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що його дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 185 і ст. 123 КК України. Стверджує про недопустимість доказів, на яких ґрунтуються висновки суду. Зазначає про неправильне застосування положень ст. 65, а також ч. 4 ст. 70 та ч. 5 ст. 71 КК України під час призначення покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 надійшли заперечення від прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, в яких останній просить залишити вирок суду другої інстанції без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення як необґрунтовану.
У судовому засіданні засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх захисники Хмаріна О.В., Альбермах Н.М. просили задовольнити касаційні скарги на викладених у них підставах.
Потерпілий ОСОБА_1 не заперечував щодо доводів, викладених у касаційних скаргах засуджених та захисників.
Прокурор Дехтярук О.К. просила залишити судові рішення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без зміни як законні, а касаційні скарги засуджених та захисників - без задоволення як необґрунтовані.
Мотиви Суду