|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
04 червня 2020 року
м. Київ
справа № 607/16005/18
провадження № 51-3188км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Білик Н. В., Марчука О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Вараниці В. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210010002065, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гніздичне Збаразького району Тернопільської області, зареєстрованого у цьому ж селі ( АДРЕСА_3) , жителя АДРЕСА_2, раніше судимого - за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2017 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року, залишеним без зміни ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України (за епізодом від 21 липня 2018 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 296 КК України - на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 342 КК України - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 345 КК України - на строк 3 роки. Крім того, ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (за епізодом від 27 вересня 2018 року), та виправдано.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання, призначеного за попереднім вироком від 11 грудня 2017 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вирішено питання про долю речових доказів.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за наступних обставин.
Так, 21 липня 2018 року близько 06:20 ОСОБА_1, перебуваючи у громадському місці, а саме на території АЗС "ОККО", що на вул. Живова, 15 у м. Тернополі, де між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_1, діючи безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та оточуючих, проявляючи зухвалість, спричинив ОСОБА_2 близько одинадцяти ударів кулаками по обличчю, голові, тулубу та одного удару ногою по голові. У результаті злочинних дій ОСОБА_2 було заподіяно легкі тілесні ушкодження.
Крім цього, 07 жовтня 2018 року близько 23:00 ОСОБА_1 перебуваючи у громадському місці, а саме у приміщенні більярдного клубу "Абриколь" на вул. 15 квітня, 6, у м. Тернополі, де між ним та ОСОБА_3, яка знаходилась у цьому клубі разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт. У ході зазначеного конфлікту ОСОБА_1 підбіг до ОСОБА_4 та, діючи безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та оточуючих, проявляючи зухвалість, ударив останнього ногою в обличчя, після чого між ними розпочалась бійка. У цей момент ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 припинили бійку. Через декілька секунд у приміщення кімнати зазначеного більярдного клубу знову забіг ОСОБА_1, який одразу вдарив ОСОБА_4 кулаком правої руки по обличчю, після чого двома руками відштовхнув ОСОБА_7 в сторону та ударив кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_5, яка в той момент разом із ОСОБА_7 намагалися знову припинити хуліганські дії ОСОБА_1 . Також до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у цей момент приєдналась ОСОБА_3, яка підбігла до ОСОБА_1 та намагалася припинити хуліганські дії. У цей момент ОСОБА_1 ударив ОСОБА_3 кулаком правої руки по обличчю, внаслідок чого остання втратила рівновагу та впала. У результаті злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було заподіяно легкі тілесні ушкодження.
Цього ж дня близько 23:30 ОСОБА_1, перебуваючи на парковці для автомобілів, розташованій поряд з більярдним клубом "Абриколь", почав викрикувати на адресу працівників поліції ( ОСОБА_9, ОСОБА_10 ), які прибули за викликом з приводу конфлікту між відвідувачами вказаного клубу, слова нецензурної лексики та поводив себе агресивно, в результаті чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Надалі на неодноразові прохання працівників поліції припинити свої дії та вести себе спокійно ОСОБА_1 не реагував та враховуючи те, що його поведінка була агресивною стосовно всіх присутніх, то працівники поліції прийняли рішення про застосування до нього в порядку ч. 3 п. 1 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію" спецзасобу "кайданки" для забезпечення своєї безпеки, безпеки оточуючих громадян та для припинення хуліганських дій. У подальшому ОСОБА_1, будучи затриманим на підставі вчинення адміністративного правопорушення, розуміючи, що перед ним працівник поліції - ОСОБА_9, який перебував у форменому одязі, умисно вдарив його ногою у ділянку правого кульшового суглоба та у ділянку правого стегна, внаслідок чого спричинив йому легкі тілесні ушкодження. У подальшому ОСОБА_1 під час застосування до нього фізичної сили продовжував фізично протистояти законним вимогам поліцейських ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації своїх дій, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону й невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через суворість. Суть доводів засудженого зводиться до того, що суди першої та апеляційної інстанцій при призначенні йому покарання за вчинені злочини не врахували повною мірою всіх наявних у провадженні обставин, які пом`якшують покарання, даних про його особу, зокрема того, що на його утриманні перебувають малолітня дитина, дружина та його мати, яка є інвалідом 3 групи, а також його щирого каяття та добровільного відшкодування завданої шкоду. Крім того, засуджений вказує на те, що судами безпідставно не зараховано йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення з 18 березня по 02 серпня 2017 року за попереднім вироком від 11 грудня 2017 року, оскільки остаточне покарання йому призначалося на підставі ст. 71 КК України.