|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
04 червня 2020 року
м. Київ
судова справа № 742/318/18
провадження № 51-9860км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Могильного О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Кузнецова С. М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Фесика І. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42017271210000101, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника Фесика І. А. на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 травня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 14 травня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, із позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції на строк 2 роки.
Вирішено питання про стягнення судових витрат та про долю речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у службовому підробленні, а саме в умисному внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за таких обставин.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 01 грудня 2016 року № 237 о/с ОСОБА_1 був призначений на посаду слідчого слідчого відділення Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області та має спеціальне звання "лейтенант поліції", є працівником правоохоронного органу, у зв`язку з чим здійснює функції представника влади, тобто є службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України.
Згідно з вимогами пунктів 1-8 розділу 6 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, введеного в дію наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року № 570 (далі - Положення), пунктів 5.1-5.9 розділу 5 Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, введеного в дію наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2012 року № 686, яке діяло до 06 липня 2017 року, та відповідно до функціональних обов`язків слідчого Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 є службовою особою органу Національної поліції України, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, під час досудового розслідування самостійно приймати процесуальні рішення, крім як у випадках, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згоду прокурора чи погодження керівника органу досудового розслідування або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.
Відповідно до п. 3 розділу 6 чинного Положення при виконанні своїх службових обов`язків слідчий зобов`язаний: під час досудового розслідування дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та інших законів України; забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків; виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не вчиняти жодних дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості.
ОСОБА_1 , здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017270210000380 від 04 березня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за фактом викрадення телефону марки "Fly Era Nano 6" невстановленою слідством особою 03 березня 2017 року на Центральному ринку в м. Прилуках у громадянки ОСОБА_2, усупереч указаним вимогам нормативно-правових актів з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов`язків у період із 04 березня по 29 липня 2017 року в неустановленому слідством місці склав офіційний документ - постанову про закриття вказаного кримінального провадження, до якої вніс завідомо неправдиві відомості про те, що 23 липня 2017 року до Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява від ОСОБА_2 з проханням закрити кримінальне провадження, розпочате за її заявою, оскільки вона знайшла мобільний телефон в куртці, який випав через дірку в кишені і був у розрядженому стані, а написання заяви було передчасним, і претензій ні до кого не має.
ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що відомості, вказані в документі, не відповідають дійсності, долучив заяву до матеріалів вищевказаного кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, склав і підписав постанову про закриття вказаного кримінального провадження та 29 липня 2017 року у службовому приміщенні в м. Прилуках Чернігівської області (вул. Котляревського, 55) зробив позначку в ЄРДР про закриття кримінального провадження та направив потерпілій ОСОБА_2 повідомлення про закриття кримінального провадження, видавши завідомо неправдивий документ і таким чином спричинивши негативні наслідки, які виразились у підриві авторитету органів Національної поліції України як суб`єкта, на якого покладено визначені законодавством повноваження зі здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, а також у порушенні прав потерпілої ОСОБА_2 на повне, всебічне, об`єктивне розслідування вчиненого щодо неї злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення та його закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події або складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Вважає, що суд першої інстанції не довів наявності суб`єктивної та об`єктивної сторони складу цього злочину, а також не довів, що подія злочину, яка зазначена в обвинувальному акті відбулась взагалі. Крім того, засуджений зазначає про те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419 та ч. 2 ст. 439 КПК України, оскільки не виконав вказівок касаційного суду, які містяться в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року та формально зазначивши у своєму рішенні доводи, викладені в апеляційній скарзі сторони захисту, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому злочину, належним чином їх не перевірив і не навів належних мотивів для їх спростування.
У касаційній скарзі захисник Фесик І. А. порушує питання про скасування постановлених судових рішень щодо ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції, який, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, встановивши при цьому, що останній не писав заяви від імені ОСОБА_2, усупереч вимогам ст. 337 КПК України вийшов за межі пред`явленого обвинувачення. Крім того, вважає, що суди неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність, оскільки не довели наявності в діях його підзахисного суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Вважає, що апеляційний суд не звернув уваги на зазначенні порушення та не виконав вказівок касаційного суду, які містяться в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року, а тому його ухвала не відповідає вимогам ст. 419 та ч. 2 ст. 439 КПК України.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Захисник Фесик І. А., а також засуджений ОСОБА_1, кожен окремо підтримали свої касаційні скарги та просили їх задовольнити, скасувати судові рішеннята закрити кримінальне провадження.
Прокурор вважав, що доводи сторони захисту у касаційних скаргах є безпідставними, а судові рішення - законними та обґрунтованими.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.