Постанова
Іменем України
02 червня 2020 року
м. Київ
Справа №208/1047/17
Провадження № 51-676 км 20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Мазура М. В., Марчука О. П.,
секретаря
судового засідання Слободян О. М.,
за участю:
прокурора Піх Ю. Г.,
захисника Якуб С. А.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Якуб С. А. на вироки Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року та Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040800002672за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 27 березня 2015 року за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 15 листопада 2017 року за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі, покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців.
Вирішено питання цивільних позовів, судових витрат і долю речових доказів.
29 січня 2020 рокуДніпровським апеляційним судом вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 у частині призначеного йому покарання скасовано та ухвалено свій вирок, за яким ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 у сумі 100 000 грн - скасовано та відмовлено потерпілому в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення із ОСОБА_1 моральної шкоди.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
28 вересня 2016 року близько 00.00 год. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі "Тойота Кемри", державний номер НОМЕР_1, належному ОСОБА_4, прибули на колишню зупинку громадського транспорту, розташовану по вул. Вокзальній в м. Кам`янське неподалік від перехрестя з вул. Проїзний тупик, із метою перевірки стану здоров`я ОСОБА_5, який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння та якого раніше непритомного залишили на вказаній зупинці.
Цього ж дня о 00.03 год. ОСОБА_3 викликав карету швидкої медичної допомоги з метою надання медичної допомоги ОСОБА_5 .
У цей час, відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_5, який на спині спав на бетонному покритті, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до потерпілого та справив на його голову природню нужду. Від дій ОСОБА_1 ОСОБА_5 почав прокидатись та, піднявшись, присів на бетонному покритті, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1, у зв`язку з чим у останнього виник умисел на вбивство ОСОБА_5
28 вересня 2016 року близько 00.05 год. з метою реалізації вказаного злочинного умислу на вбивство, ОСОБА_1, стоячи навпроти ОСОБА_5, який продовжував сидіти на бетонному покритті, та відчуваючи до нього особисту неприязнь, правою ногою умисно наніс удар в область грудної клітини останнього, у зв`язку з чим ОСОБА_5 знову ліг на спину, а ОСОБА_1, діючи умисно, відштовхуючись правою рукою від будівлі зупинки та надаючи своєму тілу прискорення, стрибав обома ногами на грудній клітині останнього не менше 5 разів, заподіявши смерть ОСОБА_5, яка була констатована 28 вересня 2016 року о 00.16 год. працівниками карети швидкої медичної допомоги.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В уточненій та доповненій касаційній скарзі захисник Якуб С. А. просить вироки щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження направити на новий розгляд в суд першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог стверджує, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, була обґрунтована недопустимими доказами, якими, на її думку, є показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, протокол огляду трупа, висновки судово-медичної експертизи № 1204-Е від 12 жовтня 2016 року, та комісійної судово-медичної експертизи №36 від 13 лютого 2017 року, протоколи відтворення обстановки та обставин події за участю свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 . Посилається на те, що показання потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_9 не відповідають фактичним обставинам.Указує, що суд безпідставно не врахував показання ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, експерта ОСОБА_17, що вплинуло на законність судових рішень щодо ОСОБА_1 . Зазначає, що під час досудового слідства не було проведено огляд трупу ОСОБА_5 за участю прокурора та не проведено огляд місця події як окремої слідчої дії, а також слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 . Посилається на те, що місцевий суд не розглядав клопотання захисника про здійснення перевірки та про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб за скоєння кримінального правопорушення щодо безпідставного та необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, а також питання про порядок дослідження доказів у провадженні та не постановляв відповідну ухвалу про це. Звертає увагу, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не реєструвались за допомогою автоматизованої системи діловодства суду. Наголошує на формальності розгляду провадження судом апеляційної інстанції.
На касаційну скаргу захисника подані заперечення потерпілим ОСОБА_2 і прокурором, в яких вони просили судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Якуб С. А. та засуджений ОСОБА_1 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор Піх Ю. Г. вважала, що касаційна скарга захисника є необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
Суд касаційної інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді кримінального провадження суд касаційної інстанції виходить з фактичних обставин, встановлених судом.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному вбивстві відповідає з`ясованим судом обставинам, встановленими під час кримінального провадження, підтверджений перевіреними у судовому засіданні і детально наведеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.
Цей висновок ґрунтується на показаннях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були безпосередніми очевидцями вчиненого злочину, даних протоколів слідчого експерименту за участі указаних свідків, протоколу огляду трупу від 28 вересня 2016 року, висновків судово-медичної експертизи №1204-Е від 12 жовтня 2016 року, додаткової судово-медичної експертизи №1204-Е-Д від 18 жовтня 2016 року, комісійної судово-медичної експертизи №36 від 13 лютого 2017 року, повторної комісійної судово-медичної експертизи №434/18 від 12 березня 2019 року, а також на інших повно наведених у вироку доказах.
Так, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали відомості про обставини вчинення ОСОБА_1 умисного вбивства ОСОБА_5 . При проведенні відтворення обстановки та обставин події свідки продемонстрували механізм вчинення ОСОБА_1 цього злочину, а саме, що останній ногами наносив удари в область грудної клітини та не менше 5 разів стрибав обома ногами на грудній клітині ОСОБА_5, який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння і припинив свої дії лише при наближені карети швидкої допомоги, яку викликав ОСОБА_3 до початку вчинення ОСОБА_1 злочину.
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи №1204-Е від 12 жовтня 2016 року та додаткової судово-медичної експертизи №1204-Е-Д від 18 жовтня 2016 року, комісійної судово-медичної експертизи №36 від 13 лютого 2017 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_5 настала від закритої тупої травми грудної клітини з двобічними переломами ребер, масивними крововиливами в навколо аортальну клітковину та в області грудного відділу аорти, розривом лівого шлуночку серця з подальшим крововиливом в порожнину серцевої сорочки та стисненням серця (тампонада кров`ю). Пошкодження виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), діючих в область передньої поверхні грудної клітини потерпілого, з подальшим, більш ймовірним, стиснення її (грудної клітини) в напрямку спереду назад. Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ на момент огляду трупа на місці його виявлення та під час розтину експерт вважає, що смерть ОСОБА_5 настала близько 00.00 год. - 02.00 год. 28 вересня 2016 року. Пошкоджень, які були характерні для виникнення при падінні потерпілого з висоти особистого зросту, не виявлено. З урахуванням характеру та розташування пошкоджень наявні на трупі ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли виникнути при взаємному розташуванні потерпілого та нападника та за механізмом, які відображено у протоколах слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .