Постанова
Іменем України
02 червня 2020 року
м. Київ
Справа №521/178/18
Провадження № 51-6568 км 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Мазура М. В., Марчука О. П.,
секретаря
судового засідання Слободян О. М.,
за участю:
прокурора Піх Ю. Г.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160470002885, 12017160470004813, об`єднаних у провадження №521/178/18, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 24 жовтня 2015 року за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, частинами 1, 2 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватими і засуджено:
-за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2015 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
На підставіч. 5 ст. 72 КК України у строк відбутого ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 грудня 2017 року до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
14 липня 2017 року близько 15.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 50 по вул. Космонавтів у м. Одесі, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, підійшов до ОСОБА_2 і шляхом ривку зірвав з шиї, тобто відкрито викрав, золоті ланцюжок із хрестиком, загальною вартістю 15500 грн, після чого з місця події втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд.
07 грудня 2017 року близько 19.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 5 по вул. І. Рабіна у м. Одесі, застосовував насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, наніс 3 удари кулаком в обличчя ОСОБА_3, спричинивши фізичний біль, а також демонстрував предмет, який потерпілий сприймав як зброю, тобто застосував погрозу застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, після чого заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 25989 грн і втік з місця злочину.
15 грудня 2017 року близько 19 год.ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 18 по вул. Бреуса у м. Одесі, демонструючи ОСОБА_5 ніж і приставивши його до тіла потерпілого в області ребер, повідомив, що застосує ніж у випадку невиконання вимоги про передачу грошей і цінних речей, тобто, застосовуючи погрозу застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілого, заволодів майном ОСОБА_5 на загальну суму 12000 грн і водійським посвідченням НОМЕР_1.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати та призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції. Посилається на те, що показання на досудовому слідстві він надавав після застосування до нього фізичного насильства з боку працівників поліції. Стверджує, що суд обґрунтував доведеність його винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, частинами 1, 2 ст. 187 КК України, неналежними та недопустимим доказами, зокрема даними довідки ломбарду "Капітал", яка не містить інформації про майно, викрадене у ОСОБА_2, даних протоколів впізнання його ОСОБА_2, ОСОБА_3, проведених з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Звертає увагу на те, що в суді потерпілий ОСОБА_3 у своїх вільних показах не вказував про зброю і про реальність сприйняття погроз життю при заволодінні його майном, а свідок ОСОБА_8 безпосередньо не допитувався. Зазначає про неправильність кваліфікації його дій за епізодом щодо ОСОБА_5, оскільки вважає, що він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України. Окремо вказує на те, що судом не було застосовано ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Позиції інших учасників судового провадження