Постанова
Іменем України
04 червня 2020 року
м. Київ
справа № 761/9155/15-к
провадження № 51-5426 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Єременка М.В.,
захисника Святогора О.А.,
потерпілої ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Заріцької О.А. на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 42014100070000185 від 08 вересня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Львова, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до засудженого ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково та ухвалено стягнути із засудженого на користь потерпілої 395 000 грн на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 60 000 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він з 01 по 06 липня 2013 року, працюючи на посаді директора ТОВ "Центробудінвест ІДК", перебуваючи в офісі вказаного товариства на вул . Дегтярівській, 25-А в м. Києві, шляхом обману під приводом продажу квартири уклав з потерпілою ОСОБА_1 договір купівлі-продажу майнових прав, заздалегідь не маючи наміру та можливості виконувати зобов`язання за цим договором, таким чином заволодівши грошовими коштами потерпілої заподіяв їй майнової шкоди на суму 395 000 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 липня 2019 року апеляційні скарги прокурора Бондаренка І.О., потерпілої ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 та його захисника Половинко М.А. залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, посилаючись на те, що висновки судів про можливість призначення ОСОБА_2 мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 190 КК України, є необґрунтованими, а призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість. При цьому зазначає, що місцевий суд, призначаючи покарання, належним чином не врахував особу засудженого, тяжкість вчиненого злочину, розмір завданої шкоди, негативну поведінку засудженого під час досудового розслідування та інші дані, що містяться в матеріалах кримінального провадження та, на думку прокурора, переконливо вказують на можливість призначення ОСОБА_2 більш тяжкого покарання.
Також прокурор стверджує, що апеляційний суд, порушуючи вимоги ст. 419 КПК України, не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора та, як наслідок, постановив незаконне та необґрунтоване рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор Єременко М.В. та потерпіла ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу прокурора частково і просили її задовольнити в частині скасування ухвали апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Захисник Святогор О.А. заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просив вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, однією із підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п. 3 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 414 цього Кодексу.