Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 643/5316/18
провадження № 61-19919св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова, у складі судді Мельникова І. Д.,
від 25 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Бурлаки І. В.,
від 25 вересня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 18 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції між сторонами було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 1403. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на те, що фактичні шлюбні відносини між сторонами припинено, сім`я розпалася та існує формально, примирення з відповідачем неможливо, а подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, позивач просила суд шлюб зареєстрований між нею та ОСОБА_2 розірвати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 червня
2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 , зареєстрований 18 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1403, розірвано.
Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємовідносини подружжя, дійшов до висновку, що подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї неможливе.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 червня 2019 року залишено без змін.
Приймаючи постанову від 25 вересня 2019 року, колегія суддів з огляду на доводи позивача, яка не має наміру продовжувати шлюбні відносини з ОСОБА_2, ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, дійшла висновку, що шлюб сторін носить формальний характер та погодилась із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
В листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова
від 25 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 25 вересня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 643/5316/18. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Московського районного суду
м. Харкова від 25 червня 2019 року.
У квітні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані судові рішення проігнорували його доводи, викладені у відзиві на позов, додаткових поясненнях і апеляційній скарзі та не надали їм належної оцінки.
Вважав, що в порушення вимог статті 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) судами не було з`ясовано фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, та не було встановлено того факту, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них та інтересам їх сина.
Судом першої інстанції не було вжито заходів щодо примирення подружжя відповідно до статті 111 СК України, а апеляційний суд в своїй постанові не навів аргументів щодо відмови у наданні часу для примирення подружжя.
Судами не було враховано, що право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу має лише один з подружжя, а позовна заява від імені ОСОБА_1 подана її представником - адвокатом Абдулаєвою - Мартіросян І. Х., що є порушенням норм сімейного законодавства.
У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18 вересня 2010 року зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції вчинено актовий запис № 1403.
Сторони є батьками - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судами встановлено, що шлюбні відносини між подружжям припинено, шлюб сторін носить формальний характер.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі за текстом в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.