Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 607/8506/17
провадження № 61-42932св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Cімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Український професійний банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року у складі судді Сливки Л. М. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 19 липня 2018 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право вкладника за договором банківського вкладу "Сім днів" від 28 травня 2015 року № 352120, укладеним з публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ"), на суму вкладу у розмірі 90 000,00 грн; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УПБ" надати до Фонду інформацію про те, що він має право на відшкодування цього вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовна заява мотивована тим, що 28 травня 2015 року він уклав з ПАТ "УПБ" зазначений договір банківського вкладу, за умовами якого передав відповідачу кошти в розмірі 90 тис. грн, зі строком повернення вкладу 04 червня 2015 року. Цього ж дня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на підставі постанови Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних" прийняв рішення № 107, яким запровадив у ПАТ "УПБ" тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 29 травня 2015 року до 28 серпня 2015 року, призначив уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ". Очікуючи повернення вкладу, 08 вересня 2015 року отримав лист від 27 серпня 2015 року № 01-10/4087, у якому Фондом повідомлялося, що укладений ним договір банківського вкладу від 28 травня 2015 року № 352120 є нікчемним відповідно до статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) та статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у листі також вказувалося на те, що цей договір вчинено виключено з метою штучного створення зобов`язання на відшкодування Фондом коштів. Вважав такий висновок Фонду голослівним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки, укладаючи договір банківського вкладу, він не знав про запровадження в ПАТ "УПБ" тимчасової адміністрації та мав намір отримати прибуток у вигляді процентів за вкладом; у зв`язку з призначенням 29 травня 2015 року уповноваженої особа Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" на момент укладення договору він об`єктивно не міг бути обізнаним про проблемність банку; у листі Фонду від 27 серпня 2015 року не вказано підставу, передбачену частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, вважати укладений ним договір банківського вкладу нікчемним. Із 31 серпня 2015 року за рішенням Фонд від 28 серпня 2015 року № 158 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "УПБ". Посилався на те, що підставою для включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок фонду, є наявність інформації про нього у складеному уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі № 876/12092/15 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації у ПАТ "УПБ" Пантіної Л. О. задоволено частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у адміністративній справі № 819/3198/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації у ПАТ "УПБ" Пантіної Л. О. про визнання неправомірними дій скасовано, а провадження у справі закрито.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року позов задоволено; визнано за ОСОБА_1 право вкладника ПАТ "УПБ" за договором банківського вкладу "Сім днів" від 28 травня 2015 року № 352120 на відшкодування коштів у сумі 90 000,00 грн; зобов`язано уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "УПБ" за рахунок Фонду за договором банківського вкладу "Сім днів" від 28 травня 2015 року № 352120; стягнено з ПАТ "УПБ" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 280,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у протоколі від 26 червня 2015 року № 1 засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб Тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ" за результатами перевірки касової операції за відкритого на ім`я ОСОБА_1 рахунку відсутня норма закону, яка визначала недійсність договору банківського вкладу "Сім днів" від 28 травня 2015 року № 352120; у листі Фонду від 27 серпня 2015 року № 01-10/4087 також відсутня конкретна підстава для визнання зазначеного договору банківського вкладу нікчемним, крім посилання на статтю 38 Закону № 4452-VI. Позивач надав належний документ на підтвердження внесення коштів на рахунок банку; відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, що могли свідчити про порушення публічного порядку у розумінні статті 228 ЦК України, зокрема фактів зловживання службовими особами ПАТ "УПБ" своїми повноваженнями з метою надання неправомірної вигоди для інших осіб. За викладених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не визнається за позивачем право вкладника за договором банківського вкладу.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву представника ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "УПБ" Пантіної Л. О. про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 19 липня 2018 року заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 набув право на одержання гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду та суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Відхиляючи доводи ПАТ "УПБ" щодо внесення вкладу як штучної касової операції, яка приховувала фактичне перерахування коштів з рахунку юридичної особи на рахунок позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначене спростовується наявною у матеріалах справи квитанцією, у якій платником вказано ОСОБА_1 . Також суд виходив з того, що стаття 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" не передбачає цивільно-правових наслідків для правочинів, укладених проблемними банками, чи обмежень для клієнтів. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства, оскільки Фонд не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду справи у суді першої інстанції.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 19 липня 2018 року; здійснити розгляд справи за участі представника Фонду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження; витребувано справу з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області; зупинено виконання заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року та постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 19 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 14 квітня 2020 року "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради судді України від 26 листопада 2010 року № 30 (з наступними змінами і доповненнями) та рішення зборів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", було призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Мартєву С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що уповноважена особа Фонду є суб`єктом, яким було делеговано владні повноваження, спір щодо включення фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, посилається на постанову Верховного Суду від 06 червня 2018 року № 727/8505/15, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16; від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/18; від 06 червня 2018 року у справі № П/811/3526/15, № 813/6392/15; № 818/377/16; № 804/15159/15; № 815/863/16. Законом № 4452-VI визначено право уповноваженої особи Фонду виявляти правочини, укладені з порушенням закону, повідомляти їх сторони про нікчемність таких договорів; правочин є нікчемним в силу закону, а не з моменту прийняття уповноваженою особою Фонду відповідного рішення; щодо змісту та форми повідомлення про нікчемність договору закон не встановлює вимог; на виконання статті 38 Закону № 4452-VI уповноваженою особою фонду було створено комісію з перевірки вкладів, якою встановлено, що внаслідок укладення нікчемного правочину, іншому кредитору банку - товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільархпроект" (далі - ТОВ "Тернопільархпроект"), переваги перед іншими кредиторами, прямо не встановлені законом або внутрішніми документами банку, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку; у розумінні статті 216 ЦК України позивач не є вкладником банку; судом апеляційної інстанції не було застосовано положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, статті 228 ЦПК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві, поданому у листопаді 2018 року, ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ПАТ "УПБ" залишити без задоволення, а заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 19 липня 2018 року - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 461/519/17 дійшла висновку щодо застосування права у подібних правовідносинах про те, що спір стосовно включення особи до загального реєстру вкладників підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства; відповідач не навів доводів, які б вказували на нікчемність договору банківського вкладу як такого, що порушує публічний порядок, а доводи щодо фіктивності касової операції є голослівними; у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що між коштами ТОВ "Тернопільархпроект" та внесеними позивачем до каси банку коштами є будь-який зв`язок; саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 28 травня 2015 року між ПАТ "УПБ" та ОСОБА_1 укладено договір № 352120 банківського вкладу "Сім днів", за умовами якого ОСОБА_1 передає банку кошти у розмірі 90 000,00 грн строком на 7 днів.
Згідно з квитанцією ПАТ "УПБ" від 28 травня 2015 року № 352120 ОСОБА_1 уніс у касу банку кошти у розмірі 90 000,00 грн.
28 травня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29 травня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ".
26 червня 2015 року комісією тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ" проведено перевірку за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки коштів вкладників, за результатами якої, зокрема встановлено, що за рахунком № НОМЕР_1, відкритим на ім`я ОСОБА_1 на підставі договору від 28 травня 2015 року № 352120 здійснено касову операцію без фактичного внесення готівкових коштів.
27 серпня 2015 року уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" направила Громосякі В. В. повідомлення про нікчемність договору банківського вкладу від 28 травня 2015 року № 352120.
28 серпня 2015 року відповідно до постанови Правління Національного банку України № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УПБ" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (далі - ЦПК України 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України 2017 року під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.