Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 381/2164/17-ц
провадження № 61-15626 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк";
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного
суду Київської області від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -
ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 20 листопада 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір,
за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 28 435 доларів СШАзі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11,00 % річних та кінцевим строком повернення - до 19 листопада
2014 року.
Цього самого дня між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов`язалася відповідати
перед банком у тому самому обсязі, що і позичальник - ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.
ОСОБА_1 свої зобовʼязання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги банку не реагував,
як і поручитель, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом
на 07 березня 2017 року становить 38 237,20 доларів США, з яких:
19 921,73 доларів США - заборгованість за кредитом; 18 315,47 доларів
США - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Посилаючись на викладене, ПАТ "Укрсоцбанк" просило суд стягнути
з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку
на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 237,20 доларів США.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про припинення укладеного між ними
20 листопада 2007 року кредитного договору, посилаючись на те, що надані банком розрахунки заборгованості підтверджують факт надання банком кредиту виключно у валюті - гривні, а не в доларах США, що дає підстави для висновку, що кредит у розмірі 28 435 доларів США фактично не видавався, а пункт 1.1 кредитного договору від 20 листопада 2007 року був удаваним, оскільки укладався з метою приховання звичайного гривневого
споживчого кредиту. Таким чином, у силу вимог статті 235 ЦК України, згідно з якою відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили, у нього існує обов`язок щодо повернення
банку кредитної суми у валюті гривні, які він фактично отримав у кредит,
а не в доларах США. Крім того, спосіб видачі кредитних коштів
ПАТ "Укрсоцбанк" шляхом перерахування за автомобіль грошових коштів торгівельній організації прямо суперечить забороні використання іноземних грошових коштів у розрахунках на території України, тому кредитний договір
від 20 листопада 2007 року в частині надання кредитних коштів у валютних цінностях є нікчемним і міг бути виконаним ПАТ "Укрсоцбанк",
як кредитодавцем, виключно шляхом відкриття валютного банківського рахунку, зарахування на нього валютних коштів, видачі цих валютних коштів за його відповідною письмовою заявою та перерахування конвертованої валюти у гривню за письмовою заявою у рахунок оплати автомобіля. Проте, фактично грошові кошти у гривні були безпосередньо зараховані на адресу продавця автомобіля - відкритого акціонерного товариства "ЛУАЗ". Крім того, банком у порушення вимог кредитного договору в односторонньому порядку з 01 листопада 2008 року збільшено відсотки за користування кредитом з 11,00 % до 13,50 %, хоча за умовами договору процентна ставка за надання кредиту може бути змінена лише за умови укладення письмової додаткової угоди, якої укладено між сторонами не було.
Зазначав, що відповідно до його розрахунків, приймаючи до уваги, що відсотки за користування кредитом - 11,00 %, та враховуючи те, що
14 липня 2010 року ПАТ "Укрсоцбанк" відповідно до статті 4 договору застави майна від 20 листопада 2007 року звернув стягнення на предмет застави - автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, заставною вартістю
28 435 доларів США (або 143 600 грн), кредитний договір від 20 листопада 2007 року був виконаний ним, як позичальником, у повному обсязі, а тому,
з урахуванням строку загальної та спеціальної позовної давності, про які ним заявлено, ПАТ "Укрсоцбанк" не має права оспорювати таке виконання кредитного договору з його боку.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору припиненим прийнято до спільного розгляду з позовом
ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення кредитної заборгованості.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області
від 18 жовтня 2017 року у складі судді Чернишової Є. Ю. у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання кредитного договору припиненим відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову банку, суд першої інстанції виходив
із того, що підстав для стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_1 відсутні, так як банком реалізовано предмет застави - автомобіль HYUNDAI TUCSON, а тому банк у повній мірі захистив
своє порушене право. Щодо стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2, то банк пропустив шестимісячний строк звернення до суду з вимогою, як до поручителя, від дня настання строку виконання основного зобов`язання (частина четверта статті 559 ЦК України).
Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, то суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб судового захисту, так як визнання у судовому порядку кредитного договору припиненим у звʼязку з припиненням зобовʼязання законодавством
не передбачено. Такого способу захисту не передбачено й умовами кредитного договору, укладеного між сторонами.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2017 року у частині відмови у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ПАТ "Укрсоцбанк" в цій частині задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 20 листопада 2017 року
у розмірі 28 109,56 доларів США, що складається із: 19 921,73 доларів США - заборгованості за кредитом; 8 187,83 доларів США - заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2017 року у частині відмови у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання кредитного договору припиненим залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов ПАТ "Укрсоцбанк" та стягуючи
з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 109,56 доларів США, апеляційний суд виходив із того, що банком доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості за кредитним договором, укладеним 20 листопада 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, яку останнім не спростовано. При цьому апеляційний суд зазначив, що виручені за рахунок реалізації предмета застави у 2010 році грошові кошти були враховані банком при розрахунку кредитної заборгованості. Суд стягнув кредитну заборгованість у межах строку позовної давності.
Також апеляційний суд погодився із висновками районного суду
щодо припинення договору поруки, який укладено з ОСОБА_2, оскільки банк не предʼявив до неї вимоги протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовʼязання.
ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в частині відмови
у задоволенні його зустрічного позову в апеляційному порядку не оскаржив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Судові рішення в частині позовних вимог банку до ОСОБА_2
в касаційному порядку не оскаржено, тому в силу частини першої
статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Фастівського міськрайонного суду Київської області. Виконання постанови Апеляційного суду Київської області від 01 березня 2018 року зупинено до закінчення касаційного провадження у справі.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2018 року справу за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання кредитного договору припиненим призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що є доведеним факт того, що банком було реалізовано автомобіль, який був предметом застави, і цими грошовими коштами була повністю погашена його заборгованість перед банком, що виключає можливість задоволення вимог банку до нього про стягнення кредитної заборгованості у визначеному банком розмірі. Станом на 01 березня 2018 року, коли було ухвалено оскаржуване судове рішення, доказів, на які послався апеляційний суд
у своїй постанові, у суду не було, так як банк на підтвердження зарахування лише частини, а не повної вартості реалізованого автомобіля надав копію протоколу про проведення аукціону з продажу заставного автомобіля
від 24 червня 2010 року лише 05 березня 2018 року, тобто через чотири дні після ухвалення апеляційним судом судового рішення. Також апеляційний суд не врахував його доводів про те, що надані банком розрахунки заборгованості підтверджують факт надання банком кредиту виключно