Постанова
Іменем України
09 червня 2020 року
м. Київ
справа № 347/2273/17
провадження № 61-45856св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач- ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Матківського Р. Й., Василишин Л. В., Максюти І. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року позивач звернулася до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні спадковим майном.
У лютому 2018 року після зміни предмета позову просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спадкового майна - будинковолодіння в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області, що складається з житлового будинку, господарського комплексу (стайня, літня кухня, гараж, пивниця, криниця), огорожі (світлий метал), 1/2 частину земельних ділянок від площі 0,2972 га та 0,3771 га як обов`язкову частку після смерті її дочки ОСОБА_3 .
Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її дочка ОСОБА_3, яка за життя все своє майно заповіла відповідачу ОСОБА_2 .
Оскільки на час смерті дочки була пенсіонером, тому має право на обов`язкову частку у спадковому майні. Окрім позивача, у померлої дочки не було інших спадкоємців першої черги. Відповідач по справі успадковує частину майна за заповітом померлої.
Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак оформити право власності на спадкове майно не може через перешкоди відповідача. Саме у нього знаходяться оригінали документів на житловий будинок, земельну ділянку та інше майно, які він не бажає надати нотаріусу та їй для оформлення спадщини. Дублікати даних документів виготовити не може. Крім цього, відповідач не допускає її до спадкового житлового будинку.
Відповідач є її єдиним онуком, тому після смерті залишить йому успадковане майно, однак при його відповідному ставленні.
Через відсутність свідоцтва про право власності на майно за померлою дочкою не може іншим чином, ніж через суд, оформити право на спадкове майно, на яке має право за законом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спадкового майна - домоволодіння в АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, господарського комплексу (стайня, літня кухня, гараж, пивниця, криниця), огорожі (світлий метал), 1/2 частини земельних ділянок від площі 0,2972 га та 0,3771 га як обов`язкову частку після смерті дочки ОСОБА_3 .
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, непрацездатною матір`ю ОСОБА_3, тому має право на спадкування обов`язкової частки в спадковому майні, яка становить 1/2 частину та в установлений строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2018 року рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на господарський комплекс, який складається з стайні, літньої кухні, гаража, пивниці, криниці, огорожі (світлий метал) змінено, визнано за ОСОБА_1 право власності на господарські будівлі як обов`язкову частку після смерті дочки ОСОБА_3, що складається з погреба, літера Б, навісу, літера В, криниці під № 1, огорожі під № 2, 3, 4.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Проте наявність господарських приміщень, зокрема стайні, літньої кухні, гаража на поданих позивачем фототаблицях без належного їх технічного оформлення не може бути підставою для включення їх до складу майна спадкодавця та відповідно передаватись у спадщину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Косівського районного суду Івано-Франківської області.
28 травня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно досліджено обставини справи. Заявник зазначає, що спірні господарські будівлі були зведені на законній основі, а тому мають бути включені до складу спадкового майна.
Відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що дочка позивача у справі ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Смоднянської сільської ради Косівського районного Івано-Франківської області 11 травня 2017 року (а. с. 7).
Відповідно до довідки Смоднянської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області № 217/02.2-18 від 15 червня 2017 року ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживала в АДРЕСА_1 з 1990 року по день смерті одна. Від імені померлої ОСОБА_3 23 липня 2008 року у Смоднянській сільській раді ради Косівського району Івано-Франківської області посвідчено заповіт за № 67, номер в спадковому реєстрі 46085124, на користь відповідача у даній справі ОСОБА_2, який не змінений і не скасований (а. с. 6, 48).
Довідкою Смоднянської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області № 219 від 11 травня 2017 року підтверджено, що ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована одна, користувалась земельними ділянками - 0,6743 га, в тому числі - для обслуговування житлового будинку - 0,0855 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,5888 га (а. с. 6).
Згідно державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 576319 від 06 жовтня 2009 року ОСОБА_3 відповідно до договору дарування земельної ділянки від 05 лютого 2009 року належить земельна ділянка площею 0,3771 га в с. Смодна, урочище "Біля Яким`юка", Косівського району Івано-Франківської області. А також за життя ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,2972 га, призначена для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом ІІІ-ІФ №007424 від 18 лютого 2002 року (а. с. 30, 42 - 43).
Випискою з інвентаризаційних матеріалів № 59833 від 04 жовтня 2017 року підтверджено, що в АДРЕСА_1 ) згідно архівних даних на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_3 зареєстровано на праві власності: житловий будинок, погріб, навіс, криниця, огорожа (а. с. 54).
Інших господарських будівель не зазначено. За даними інвентаризаційної справи господарський комплекс (стайню, літню кухню, гараж) тільки запроектовано, але не введено до експлуатації. У технічному паспорті до спадкового будинку зазначено з господарських будівель тільки погріб, літера Б, навіс, літера В, криниця, № 1, огорожа, № 2, 3, 4.
Постановою приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу від 27 листопада 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку у спадщині на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0855 га, що знаходиться в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області у зв`язку відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії (а. с. 4).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права