1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду







Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 554/10836/16-ц

провадження № 61-6256св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.(суддя-доповідач),

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал",

треті особи: Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Лабіринт",

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Бондаревської С. М., Кривчун Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі - КП ПОР "Полтававодоканал"), третя особа - обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Лабіринт", про відшкодування завданої майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 жовтня 2017 року було залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Полтавської міської ради та виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради.

В обгрунтування позовних вимог вказував, що ОСОБА_1 є власником гаража АДРЕСА_2, який знаходиться в обслуговуючому кооперативі "Гаражному кооперативі "Лабіринт", на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 32044480 від 06 січня 2015 року.

14 жовтня 2016 року гараж позивача було зруйновано внаслідок ремонту каналізаційної системи КП ПОР "Полтававодоканал", що підтверджується висновком експертного оціночно-будівельного дослідження № 26\11\16, виконаним 16 листопада 2016 року судовим експертом ОСОБА_3, чим завдано ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 139 000,00 грн.

Посилаючись на зазначене та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 просив залишити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди без розгляду, просив стягнути з КП ПОР "Полтававодоканал" на його користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 139 000,00 грн та 1 000,00 грн, що були витрачені на проведення оціночно-будівельної експертизи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з КП ПОР "Полтававодоканал" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 139 000,00 грн та 1 000,00 грн витрат на проведення оціночно-будівельної експертизи.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що КП ПОР "Полтававодоканал" не надало жодного доказу, який би підтверджував нагляд за станом каналізаційної мережі та її технічне обслуговування і не спростувало доводів наданих позивачем про те, що руйнування відбулося з вини КП ПОР "Полтававодоканал". Оскільки руйнування гаража, що належить позивачу, спричинене протиправними діями відповідача, а тому заподіяна шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі на підставі частини першої статті 1166 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що руйнування гаража перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з діями чи бездіяльністю відповідача та пов`язане з неналежним наглядом за каналізаційною системою, яка перебуває на балансі КП ПОР "Полтававодоканал".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20 березня 2019 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2018 року. При цьому посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно не дослідив обставини, що мають значення для справи, а висновок суду про відсутність беззаперечних доказів на підтвердження винних дій відповідача, що призвели до руйнування гаража ОСОБА_1, не відповідає дійсності.

Суд не звернув належної правової уваги на висновок експертного оціночно-будівельного дослідження № 26\11\16 від 16 листопада 2016 року, відповідно до якого руйнування відбулося через ремонт каналізаційної системи саме КП ПОР "Полтававодоканал". Крім того, з матеріалів інтерв`ю в.о. головного інженера підприємства, наданого телеканалу " Україна ", який визнав, що знищення майна, зокрема і гаража позивача, відбулося внаслідок несвоєчасного ремонту каналізаційного колектору.

Доводи інших учасників справи

У травні 2019 року КП ПОР "Полтававодоканал" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. При цьому посилається на безпідставність доводів скарги та законність і вмотивованість висновків постанови Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року.

Відзив мотивовано тим, що підприємство не видавало жодних проектних, дозвільних документів на будівництво господарських чи гаражних приміщень, а тому правові підстави розміщення гаража позивача на каналізаційному колекторі відсутні.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду Октябрського районного суду м. Полтави.

У травні 2019 року матеріали справи № 554/10836/16-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником гаража АДРЕСА_2, який знаходиться в обслуговуючому кооперативі "Гаражному кооперативі "Лабіринт", на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 32044480 від 06 січня 2015 року.

Відповідно до Технічного паспорту, виданого ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" від 08 грудня 2014 року, та свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 32044480 від 06 січня 2015 року, загальна площа гаража складає 27,9 кв. м.

Відповідно до технічного паспорту гараж побудовано його власником ОСОБА_1 в 1991 році.

Згідно з висновком експертного оціночно-будівельного дослідження № 26\11\16, що виконаний 16 листопада 2016 року, проведений судовим експертом ОСОБА_3, який діє на підставі свідоцтва № 1691 від 22 серпня 2014 року, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, 14 жовтня 2016 року гараж було зруйновано. Руйнування відбулося через ремонт каналізаційної системи комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", що не заперечували представники КП ПОР "Полтававодоканал".

Відповідно до Висновку експертного оціночно-будівельного дослідження № 26\11\16 ринкова вартість гаража до моменту руйнування, на час проведення дослідження, становить 139 000,00 грн.

Мотивувальна частина.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши викладені у відзиві аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


................
Перейти до повного тексту