ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2020 року
Київ
справа №640/10770/19
адміністративне провадження №К/9901/8767/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №640/10770/19
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання призначити одноразову грошову допомогу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду, прийняту 2 січня 2020 року у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Горяйнова А.М., Губської Л.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МОУ), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності І групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
- скасувати рішення Міністерства оборони України від 23.11.2018 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності І групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням останнім обов`язків військової служби;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням І групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час встановлення І групи інвалідності вперше (22.01.2016).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року позов задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зважаючи на те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати.
26.03.2020 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2020, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження відповідних повноважень до апеляційної скарги додано копію довіреності від 23.09.2019 №220/553/д, виданої Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України Загороднюка А.П., яка засвідчена начальником Північного територіального юридичного управління полковником юстиції А.Ю. Комаром.
Крім того, до матеріалів апеляційної скарги апелянтом додано копію довіреності від 23.09.2019 №220/568/Д, відповідно до змісту якої Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України Загороднюка А.П. уповноважило начальника Північного територіального юридичного управління полковника юстиції Комара А.Ю. на засвідчення своїм підписом копій довіреностей та інших документів, які створені в Міністерстві оборони України. Вказана копія довіреності засвідчена Комаром А.Ю.
Проте, Шостий апеляційний адміністративний суд повертаючи апеляційну скаргу застосував процесуальні наслідки, передбачені статтею 298 КАС України, оскільки подана апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надана до суду апеляційної інстанції копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси, у зв`язку з чим, додана до апеляційної скарги відповідачем довіреність не є документом, що посвідчує повноваження Куртмоллаєва А.Є. на представництво Міністерства оборони України у порядку, встановленому законом. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки докази на підтвердження відповідних повноважень апелянтом суду не надані.
Однак, судом апеляційної інстанції не в повній мірі були досліджені документи надані представником Міністерства оборони України на підтвердження своїх повноважень, внаслідок чого суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Так, специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.