ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4518/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В.
за участю секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БВТ",
боржник, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь",
позивач - ОСОБА_1,
розпорядник майна - арбітражний керуючий Паніотов Олег Костянтинович
розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 01.10.2019
у складі колегії суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Доманська М.Л., Остапенко О.М.
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"
про стягнення заборгованості по заробітній платі
в межах справи № 910/4518/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БВТ"
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 30.10.2019 через Північний апеляційний господарський суд Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 29.10.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі №910/4518/16 у порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/4518/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.11.2019.
2.1. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 поновлено Приватному акціонерному товариству "Азовелектросталь" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №910/4518/16 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та призначено її розгляд на 06.02.2020. Розгляд справи 06.02.2020 відкладено ухвалою Суду на 20.02.2020.
2.2. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2020 справу №910/4518/16 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 і доданими до неї документами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2.3. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 справу №910/4518/16 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду 01.10.2019 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" за участю арбітражного керуючого Паніотова Олега Костянтиновича про стягнення заборгованості по заробітній платі повернено відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду в порядку частини шостої статті 303 ГПК України.
3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/4518/16 визначено колегію суддів Верховного Суду: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Білоус В.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 12.05.2020; ухвалою Суду 14.05.2020 у зазначеному складі суддів прийнято справу №910/4518/16 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на постанову апеляційного суду 01.10.2019 і доданими до неї документами до провадження, призначено її розгляд на 04.06.2020.
3.1. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/4518/16 визначено колегію суддів: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Білоус В.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020; ухвалою Суду від 02.06.2020 у зазначеному складі суддів прийнято справу №910/4518/16 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на постанову апеляційного суду від 01.10.2019 і доданими до неї документами до провадження з призначеним ухвалою Суду 14.05.2020 розглядом на 04.06.2020 о 09:45.
4. Розпорядник майна Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" арбітражний керуючий Паніотов О.К. подав відзив на касаційну скаргу.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
5. Провадження у справі №910/4518/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (далі - ПрАТ "Азовелектросталь", боржник, відповідач), порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 (за наслідком нового розгляду справи у підготовчому засіданні) за заявою ініціюючого кредитора за загальною процедурою згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії розпорядження майном, введеній цією ж ухвалою місцевого суду з призначенням розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Паніотова О.К.
6. 16.11.2016 поштовим відправленням ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до місцевого суду з позовною заявою до ПрАТ "Азовелектросталь" про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якій просила стягнути з відповідача-боржника на її користь 13 542, 82 грн. основного боргу, 10 000 грн. моральної шкоди, а також компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі, встановленому під час судового розгляду, на підставі статті 43 Конституції України, статей 115, 116, 117, 233, 237-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (том 24, а.с. 176-196).
7. 27.03.2018 поштовим відправленням до місцевого суду ОСОБА_1 подано заяву про збільшення позовних вимог, заявлених 16.11.2016, до суми 37 167, 91 грн., з яких 13 542, 82 грн. - заборгованість по зарплаті, 20 685, 82 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 02.03.2018 та 2 939, 27 грн. - компенсація у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати (том 84, а.с. 2-19).
8. 02.05.2018 до місцевого суду надійшов відзив ПрАТ "Азовелектросталь" на позовну заяву ОСОБА_1, в якому боржник-роботодавець зазначив про те, що визнає позовні вимоги на суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 13 542, 82 грн., на суму компенсації за затримку у виплаті заробітної плати (після утримуваних обов`язкових податків) у розмірі 2 775, 07 грн. та на суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 11 838, 83 грн. (том 85, а.с. 16-21).
9. 03.04.2019 Господарський суд міста Києва ухвалив позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи №910/4518/16 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
10. 03.06.2019 Господарський суд міста Києва позов задовольнив частково, стягнув з ПрАТ "Азовелектросталь" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі на суму 13 542, 82 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати на суму 2 775, 07 грн.; стягнув з ПрАТ "Азовелектросталь" в дохід Державного бюджету України 1 378 грн. судового збору; у решті позовних вимог відмовив (том 91, а.с. 146-148).
11. Розглядаючи майнові вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ "Азовелектросталь", суд першої інстанції встановив, що за даними довідки про заборгованість перед працівником вбачається, що ПрАТ "Азовелектросталь" не виплатило ОСОБА_1 на дату звільнення заробітну плату на суму 13 542, 82 грн., що стало підставою для звернення звільненого працівника 16.11.2016 до місцевого господарського суду у справу №910/4518/16 про банкрутство ПрАТ "Азовелектросталь" з позовом про стягнення суми основного боргу по заробітній платі в розмірі 13 452, 82 грн., моральної шкоди на суму 10 000 грн. та компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати (том 85, а.с. 17).
Місцевим судом встановлено, що 02.04.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 27.03.2018 про збільшення позовних вимог, яку судом не прийнято до уваги з огляду на те, що до зазначеної заяви не додано доказів сплати судового збору (том 84, а.с. 2-19).
За таких обставин, суд першої інстанції розглянув позовні вимоги ОСОБА_1 відповідно до поданої 16.11.2016 позовної заяви з вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі на суму 13 542, 82 грн., моральної шкоди на суму 10 000 грн. та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати (том 24, а.с. 176-196).
12. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що у порушення вимог статей 94, 116 КЗпП України на дату звільнення ОСОБА_1 із займаної посади боржником-роботодавцем не було виплачено позивачці заробітну плату на суму 13 542, 82 грн., що підтверджується довідкою боржника про заборгованість перед працівником, а, відтак, заявлена позивачкою до стягнення з відповідача сума заборгованості по заробітній платі визнана боржником та не потребує доказування в силу частини першої статті 75 ГПК України (том 85, а.с. 16, 17).
Суд надав оцінку розрахунку відповідача щодо компенсації позивачці частини доходів у вигляді заробітної плати на суму 2 775, 07 грн. у зв`язку із порушенням строків її виплати та дійшов висновку про його обґрунтованість (том 85, а.с. 17). Зазначена сума компенсаційних виплат внаслідок затримки у розрахунку з оплати праці є складовою частиною заробітної плати ОСОБА_1 та гарантією її конституційного права на оплату праці.
Відмовляючи в позові щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції зіслався на приписи статті 237-1 КЗпП України щодо обов`язку роботодавця відшкодувати працівнику моральну шкоду у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, і за встановлених обставин недоведення позивачкою-працівником належними та достатніми доказами в розумінні статей 74, 76, 79 ГПК України факту завдання їй відповідачем-роботодавцем моральних страждань, дійшов висновку про відмову в позові у цій частині.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
13. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019, в якій просила скасувати оскаржуване рішення у частині відмови в позові та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням збільшених позовних вимог, обґрунтовуючи неповнотою дослідження місцевим судом обставин справи, порушенням норм процесуального закону (статей 3, 11, 46, 162, 164, 176, 236 ГПК України) та статті 5 Закону України "Про судовий збір" при розгляді майнових вимог ОСОБА_1 до боржника щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при її звільненні (том 95, а.с. 38-44).
13.1. Позивачка доводила, що судом першої інстанції розглянуто даний майновий спір, виходячи із позовних вимог, заявлених 16.11.2016, однак, безпідставно, в порушення приписів пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України, не прийнято до уваги її заяву про збільшення позовних вимог від 27.03.2018, оскільки ОСОБА_1, як кредитор по заробітній платі, звільнена від сплати судового збору за звернення до господарського суду із збільшеними позовними вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при її звільненні.
13.2. Позивачка зауважила, що положення частини одинадцятої статті 176 ГПК України застосовуються і до заяв з майновими вимогами до боржника (заяв про збільшення майнових вимог), які подано без доказів сплати судового збору, та передбачають залишення таких заяв без руху з наданням заявнику строку на усунення їх недоліків; однак, за умов несплати ОСОБА_1 судового збору при поданні заяви із збільшеними позовними вимогами, що є майновими вимогами до боржника по заробітній платі на суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, місцевим судом не прийнято до уваги таку заяву позивачки та розглянуто майновий спір, виходячи із вимог, заявлених ОСОБА_1 при поданні позовної заяви.
14. 01.10.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Азовелектросталь" за участю розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Паніотова О.К. про стягнення заборгованості по заробітній платі у справі №910/4518/16 про банкрутство ПрАТ "Азовелектросталь" скасовано в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог, прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ "Азовелектросталь" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено, стягнено з ПрАТ "Азовелектросталь" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на суму 95 466, 31 грн.; стягнено з ПрАТ "Азовелектросталь" в дохід Державного бюджету України 2 067 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді (том 95, а.с. 57-64).
14.1. Апеляційним судом встановлено, що між сторонами спору існували трудові правовідносини, які припинилися у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з роботи на ПрАТ "Азовелектросталь" відповідно до наказу №241-к від 31.08.2016; заборгованість відповідача перед позивачкою з виплати заробітної плати на дату звільнення становила 13 542, 82 грн., що підтверджується розрахунковим листком відповідача-роботодавця за вересень 2016 року; зазначену суму основного боргу по заробітній платі перед позивачкою відповідач визнав у відзиві на позовну заяву.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача на користь позивачки 13 542, 82 грн. основного боргу по заробітній платі як безспірного.
14.2. Апеляційний суд встановив, що відповідачем у відзиві на позов розраховано суму компенсації позивачки за час затримки у виплаті їй заробітної плати (після утримання податків) у розмірі 2 775, 07 грн., яку місцевий суд визнав безспірною, та задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача компенсаційної виплати на суму 2 775, 07 грн.; апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції та залишив у силі оскаржуване рішення в цій частині.
14.3. Скасовуючи рішення місцевого суду від 03.06.2019 у частині "відмови у задоволенні решти позовних вимог" з прийняттям нового рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відхилення заяви позивачки про збільшення позовних вимог у зв`язку з неподанням нею доказів сплати судового збору та залишив поза увагою позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за період прострочення у виплаті заробітної плати з 01.09.2016 по 02.03.2018.
Апеляційний суд зауважив, що в силу пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. Таке процесуальне право реалізовано позивачкою 27.03.2018 поданням заяви про збільшення позовних вимог вимогою про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 02.03.2018 на суму 20 685, 82 грн.
Суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", якими передбачено пільгу щодо сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях для позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, дійшов висновку, що позивачка, як кредитор по заробітній платі, звільняється від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги заявлені про стягнення заробітної плати та компенсаційних виплат, у зв`язку із затримкою у розрахунку з позивачкою на дату звільнення з підприємства-відповідача.
Апеляційний суд встановив, що ухвалою від 03.04.2019 місцевий господарський суд вирішив розглядати позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи №910/4518/16 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом з тим, місцевий суд всупереч висновкам, викладеним в ухвалі 03.04.2019, не виконавши вимог частини першої статті 174 ГПК України щодо залишення позовної заяви без руху, поданої з недоліками її форми (за відсутності доказів сплати судового збору), та порушивши передбачене пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України процесуальне право позивачки на збільшення позовних вимог до початку першого судового засідання у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, дійшов помилкового висновку про відхилення вимог, викладених позивачкою у заяві від 27.03.2018 про збільшення позовних вимог. Апеляційний суд зауважив, що місцевий суд безпідставно зіслався на відсутність доказів сплати судового збору за пред`явлення спірних вимог, оскільки позивачка, як працівник, звільнена від його сплати.
14.4. Розглядаючи по суті позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки відповідача у розрахунку при звільненні позивачки, апеляційний суд встановив, що між сторонами відсутній спір щодо розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні ОСОБА_1 на суму 13 542, 82 грн., з огляду на що відповідач-роботодавець зобов`язаний виплатити позивачці-працівнику її середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в порядку статті 117 КЗпП України.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 заявлено про стягнення з відповідача-роботодавця її середнього заробітку за період з 01.09.2016 по 02.03.2018, тобто за 379 робочих днів. За даними довідки відповідача про середню заробітну плату, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 251, 89 грн. (том 85, а.с. 18).
Апеляційний суд, керуючись приписами пунктів 2, 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, здійснивши власний розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за заявлений нею період з 01.09.2016 по 02.03.2018, дійшов висновку, що стягненню з ПрАТ "Азовелектросталь" підлягає 95 466, 31 грн. (251,89 грн.*379 днів) середнього заробітку ОСОБА_1 відповідно до статті 117 КЗпП України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (ПрАТ "Азовелектросталь", відповідач у справі)
15. Скаржник доводив, що постанова апеляційного суду від 01.10.2019 винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції від 03.06.2019 про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 як кредитора по заробітній платі.
16. Скаржник аргументував, що при прийнятті оскаржуваного рішення у частині стягнення з боржника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачки, апеляційний суд не врахував, що в силу частини першої статті 117 КЗпП України, обов`язковою підставою та складовою відповідальності роботодавця за затримку здійснення розрахунку з працівником є наявність вини роботодавця, про що зроблено висновок Верховним Судом України у постанові від 13.03.2017 у справі №6-259цс17.
17. Скаржник зауважив, що відповідач з об`єктивних причин не міг виплатити грошові кошти позивачці, з огляду на те, що у період з 05.11.2015 по 16.06.2016 у виконавчих провадженнях було накладено численні арешти на рахунки та інше майно боржника, зокрема, на рахунок ПрАТ "Азовелектросталь" у ПАТ "Універсал Банк", який використовувався боржником для сплати заробітної плати трудовому колективу підприємства; арешти з рахунків знято лише 02.11.2017 ухвалою місцевого суду. Скаржник звернув увагу на те, що при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час затримки ПрАТ "Азовелектросталь" у розрахунку з ОСОБА_1 за період з 01.09.2016 по 02.11.2017 суд апеляційної інстанції не врахував відсутності вини боржника у затримці виплати заробітної плати у спірний період як необхідної передумови застосування до відповідача-роботодавця відповідальності у порядку статті 117 КЗпП України та дійшов передчасного висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 95 466, 31 грн. середнього заробітку за період з 01.09.2016 по 02.03.2018.
Доводи інших учасників справи
18. Розпорядник майна ПрАТ "Азовелектросталь" Паніотов О . К . у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Азовелектросталь" погодився з доводами боржника, вважав їх законними й обґрунтованими, у зв`язку з чим просив касаційний суд скасувати постанову апеляційного суду 01.10.2019, а рішення суду першої інстанції 03.06.2019 залишити в силі.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
19. Кодекс законів про працю України
Частина перша статті 47 - власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частина перша статті 94 - заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частина перша статті 116 - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частина перша статті 117 - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
20. Закон України "Про оплату праці"
Частина перша статті 1 - заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Стаття 28 - у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов`язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, чинній на момент введення процедури розпорядження майном ПрАТ "Азовелектросталь" ухвалою суду від 14.03.2017
Частина четверта статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
22. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995
Пункт 1 - цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (підпункт "л" цього пункту).
Пункт 2 - у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Пункт 4 - при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема: е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Пункт 8 - нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
23. Закон України "Про судовий збір"
Пункт 1 частини першої статті 5 - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
24. Господарський процесуальний кодекс України
Частина перша статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частина четверта статті 269 - суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
25. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень у касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів відповідача-боржника про порушення апеляційним судом приписів статті 117 КЗпП України при прийнятті оскаржуваної постанови.
А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів попередніх інстанцій
26. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а у рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловив думку про те, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів…".
27. Положеннями частини четвертої статті 10 Закону про банкрутство до компетенції суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесено вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника.
Пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на момент відкриття Господарським судом міста Києва ухвалою від 03.04.2019 провадження з розгляду вимог ОСОБА_1 до ПрАТ "Азовелектросталь" про стягнення заробітної плати у межах справи про банкрутство №910/4518/16, передбачено, що розгляд спорів з майновими вимогами до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, належить до предметної юрисдикції господарських судів, водночас, перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено. Частиною дев`ятою статті 30 ГПК України справи у майнових спорах до боржника віднесено до територіальної підсудності господарського суду за місцезнаходженням боржника, а, відтак, до юрисдикції місцевого суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство боржника.