ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 925/1586/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Лисенка В.О.,
відповідача - Беленкової В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут"
про стягнення 19 257 189, 40 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", найменування організаційно-правової форми якого змінено на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - АТ "НАК "Нафтогаз України"), звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (далі - ТОВ "Черкасигаз Збут") 19257189,40 грн заборгованості, а саме: 16995264,62 грн пені, 3 % річних за період з 25.02.2016 по 29.06.2016 (включно) в сумі 1200443, 04 грн, 1061481,74 грн інфляційних за березень 2016 року.
1.2. Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-199-Н (далі - Договір) - прострочив виконання зобов`язання з оплати газу, поставленого протягом січня - травня 2016 року.
2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.
2.2. Постановою Верховного Суду від 22.01.2019 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 21.05.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд. У постанові зазначено, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки умовам Договору зі змінами та доповненнями, які регулюють питання відповідальності покупця за невиконання чи неналежне виконання умов договору з урахуванням підписання сторонами протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (далі - Постанова КМУ № 20); не оцінено всіх доводів та заперечень сторін.
2.3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.07.2019 (суддя Спаських Н.М.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 269 506, 23 грн пені та 3 % річних у сумі 18 976, 14 грн.
2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 (колегія суддів: Калатай Н.Ф. - головуючий, Зубець Л.П., Мартюк А.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. Позивач у касаційній скарзі просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. Позивач зазначає, що сторони, підписавши додаткові угоди № 3, 4, 6 до Договору, внесли до цього правочину зміни, згідно з якими підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови КМУ № 20 не змінює строків та умов розрахунків за Договором і не звільняє покупця від обов`язку сплатити на користь продавця неустойку та відповідні суми внаслідок застосування статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК );
суди неправильно тлумачать зміст Постанови КМУ № 20. Цією постановою затверджений механізм перерахування субвенцій, але не врегульовані питання його імплементації при здійсненні розрахунків за природний газ між постачальником та покупцем. За таких обставин сторони, керуючись передбаченим статтею 627 ЦК принципом свободи договору, вправі визначити (конкретизувати) порядок розрахунків.
Отже, на думку позивача, суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 629, частини першої статті 193, частини першої статті 692, статей 530, 610, 612, 625, 629 ЦК, частини першої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) та статей 86, 238, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не врахували позицію, зазначену в постанові Верховного Суду зі справи 923/1099/17, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.
4.2. У касаційній скарзі зазначено, що позивач не погоджується з рішеннями судів першої та другої інстанцій стосовно визначення дати початку прострочення виконання грошового зобов`язання. До укладення додаткової угоди № 4 згідно з пунктом 6.1 Договору покупець був зобов`язаний оплатити поставлений газ до 25 числа місяця, без слова "включно". Всупереч висновкам попередніх судових інстанцій це означає, що прострочення покупця настає 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
4.3. Суди першої та другої інстанцій з порушенням статті 629 ЦК дійшли висновку, що Договір необов`язковий для виконання сторонами в частині грошових розрахунків між ними, оскільки, позивач погодився на часткове отримання відповідачем субвенцій з державного бюджету України за процедурою, передбаченою Постановою КМУ №20.
Позивач наголошує, що суди безпідставно відмовили в задоволені вимог про стягнення інфляційних втрат, оскільки підставою для нарахування санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання як на кошти, сплачені на виконання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, так і на власні кошти відповідача, сплачені за природний газ, є умови Договору. Таку правову позицію відображено в постанові Верховного Суду у справі 923/1099/17. Отже, попередні судові інстанції неправильно застосували частину другу статті 625 ЦК.
4.4. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
4.4.1. ТОВ "ТОВ "Черкасигаз Збут" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
4.4.2. Відповідач зазначає, що попередні судові інстанції врахували висновки Верховного Суду, правильно застосували норми матеріального права та надали обґрунтовану оцінку фактичним обставинам справи.
5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - продавець, та ТОВ "Черкасигаз Збут" - покупець, 30.12.2015 уклали договір № 16-199-Н купівлі-продажу природного газу для подальшої реалізації побутовим споживачам (Договір).
5.2. Сторони підписали Додаткові угоди від 31.01.2016 № 1, від 29.02.2016 № 2, від 02.03.2016 № 3, від 31.03.2016 № 4, від 30.04.2016 № 5, від 22.08.2016 № 6 (далі - Додаткові Угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 6; т. 1, арк. спр. 21- 29), якими внесли зміни до Договору щодо періоду постачання газу, його обсягів, ціни та строку дії.
5.3. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 Договору).
На підставі Додаткової угоди № 5 строк дії Договору в частині реалізації газу продовжено до 30.09.2016.
5.4. У пункті 2.1 Договору сторони погодили обсяг газу, що постачається у першому кварталі 2016 року, - з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно).
Додатковими угодами № 1, 2, 4, 5 до Договору вносилися зміни щодо обсягу газу, який продавець зобов`язується передати.
5.5. Відповідно до пункту 3.2 Договору приймання-передача газу покупцю здійснюється у відповідному місяці та оформлюється актом приймання-передачі.
5.6. У пункті 5.2 Договору визначено ціну 1 000 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками (включно):
ціна 1 000 куб. м природного газу, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води, становить 5 192,60 грн, крім того, ПДВ - 1038,52 грн;
ціна 1000 куб. м природного газу, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води), -
спожитого в обсязі до 1 200 куб. м (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) становить 2 202,60 грн, крім того, ПДВ зі ставкою 20 %,
спожитого в обсязі понад 1 200,00 куб. м природного газу на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) становить 5 192,60 грн, крім того, ПДВ зі ставкою 20%.
5.7. Відповідно до пункту 5.4 Договору загальна вартість природного газу за цим договором є вартістю газу, поставленого в кожному з місяців, і становить 637 636 500 грн без урахування ПДВ та 765 163 800 грн з урахуванням ПДВ (20% ставка).
Додатковими угодами № 1, 2, 4, 5 вносилися зміни до зазначеного пункту щодо ціни Договору.
5.8. У пункті 6.1 Договору зазначено:
"Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.
У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий місяць".
5.9. Підписаними сторонами Додатковими угодами вносилися такі зміни до пункту 6.1 Договору.
5.9.1. 02.03.2016 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору, якою пункт 6.1 Договору доповнено новим абзацом такого змісту:
"Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.2 Договору укладення договору(-ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови КМ України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за цим договором, не змінює строків, термінів та умов розрахунків за Договором не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, включаючи, але не обмежуючись, обов`язком покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України".
5.9.2. Додатковою угодою від 31.03.2016 № 4 пункт 6.1 Договору викладено в такій редакції:
"Оплата планових обсягів газу здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється відповідачем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу".
5.9.3. 22.08.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Черкасигаз Збут" уклали Додаткову угоду від № 6 до Договору, якою пункт 6.1 цього правочину доповнено новими абзацами такого змісту:
"Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою КМУ № 20.
Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови КМУ № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором".
5.10. Пунктом 7.2 Договору передбачено відповідальність покупця за невиконання умов пункту 6.1 Договору: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
5.11. 02.03.2016 Додатковою угодою № 3 статтю VII Договору доповнено пунктом 7.7: "Сторони погодили, що з урахуванням пункт 10.2 цього Договору укладення договору(-ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє покупця від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором, включаючи, але не обмежуючись обов`язком покупця сплатити неустойку (штраф, пеню), на всю суму заборгованості, в т. ч. на суму заборгованості, яка є предметом регулювання договорам(-ами) про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ за весь час прострочення до повного погашення заборгованості за Договором".
5.12. Згідно з підписаними сторонами Договору та скріпленими їх печатками актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, 31.07.2016, 31.08.2016, 30.09.2016, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи (т.1, арк. спр. 30- 38):
з 01.01.2016 по 30.09.2016 на виконання умов Договору поставлений природний газ на загальну суму 1 000 769 336, 33 грн.
Відповідач не заперечує факту поставки газу на зазначену суму.
5.13. ПАТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Черкасигаз Збут", Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області та Департаментом фінансів Черкаської облдержадміністрації підписані спільні протокольні рішення від 19.02.2016 № 724, від 18.03.2016 № 1003, від 18.03.2016 № 1004, від 18.03.2016 № 1005, від 19.04.2016 № 1294, від 18.05.2016 № 1507, від 16.06.2016 № 1705 (т. 1, арк. спр.100- 127, далі - Протокольні рішення).
Умовами розділу 3 кожного з Протокольних рішень передбачено, що кошти, які отримані за рахунок бюджетних субвенцій, перераховуються між всіма учасниками не пізніше наступного дня після їх поетапного зарахування на рахунок кожному учаснику, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - як останньому учаснику.
5.14. Позивач зазначає, що відповідач за поставлений природний газ розрахувався повністю, але з порушенням передбачених Договором строків.
У зв`язку із цим позивач звернувся з позовом у справі та просить на підставі долучених ним до матеріалів справи розрахунків (т.1, арк. спр. 10- 15) стягнути з відповідача пеню, 3 % річних за період прострочення з 25.02.2016 по 29.06.2016 включно; втрати від інфляції за березень 2016 року.
5.15. ТОВ "Черкасигаз Збут" заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що Протокольні рішення підписані з метою погашення заборгованості ТОВ "Черкасигаз Збут" за Договором. Сторони цих чотиристоронніх угод погодили порядок оплати коштів ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за поставлений на підставі Договору протягом січня - вересня 2016 року природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету.
Позивач має право на стягнення пені, 3 % річних та інфляційних витрат у зв`язку з несвоєчасним перерахування коштів на підставі Протокольних рішень з огляду на визначені ними строки. Умови Договору в цьому разі не застосовуються.
5.16. Позивач заперечує аргументи відповідача, посилаючись на зміст додаткової угоди № 3, якою Договір доповнено пунктом 7.7, а також на зміст Додаткової угоди № 6, якою пункт 6.1 Договору доповнено останніми двома абзацами.
На думку позивача, нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасною оплатою коштів на підставі Протокольних рішень необхідно здійснювати з огляду на визначені Договором строки виконання відповідачем його зобов`язань.
5.17. Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторони не заперечували, що грошові зобов`язання відповідача за Договором у сумі 186 612 479, 58 грн сплачені за рахунок власних коштів, а в сумі 693 503 984 грн -за рахунок коштів субвенцій.
В апеляційній скарзі позивач послався на те, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про те, що за рахунок коштів субвенцій було перераховано 693 503 984 грн, оскільки Протокольні рішення підписані щодо загальної суми 743 503 984 грн.
У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з Протокольними рішеннями за період, якого стосуються вимоги позивача зі справи (січень-травень 2016 року), сплаті підлягає саме сума 693 503 984 грн.
5.18. Відповідно до матеріалів справи між сторонами існує спір щодо тлумачення змісту пункту 6.1 Договору: чи починається з 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу, період прострочення виконання покупцем грошового зобов`язання, оскільки до внесення змін до Договору Додатковою угодою № 4 у пунктом 6.1 Договору було передбачено, що покупець має виконати зобов`язання до 25 числа - без слова "включно".
Суди дійшли висновку, що відповідно до умов Договору прострочення відповідача починається з 26 числа кожного наступного місяця після місяця поставки газу з огляду на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду зі справи № 927/490/18.
5.19. Суди спростували аргументи відповідача про застосування до відносин сторін у спорі зі справи частини третьої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Попередні судові інстанції, оцінюючи вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 1 061 481, 74 грн, з`ясували, що позивач просить їх стягнути за період 01.03 - 31.03.2016 за зобов`язаннями з оплати газу у січні 2016 року. Позивач, визначаючи суму інфляційних втрат, виходив з того, що станом на останній день місяця (31.03.2016) у відповідача існувала заборгованість в сумі 106 148 174,16 грн.
Проте позивач залишив поза увагою, що частина заборгованості за поставлений у січні природний газ на суму 230 402 834,12 грн була погашена на підставі Протокольних рішень в сумі 150 000 000 грн.
Решта вартості поставленого в січні 2016 року газу - 80 402 834,12 грн сплачена відповідачем частинами за рахунок власних коштів до 17.03.2016.
Отже, позивач на підставі умов Договору просить стягнути інфляційні втрати, фактично нараховані на суму, що підлягає сплаті на підставі Протокольних рішень.
5.20. Попередні судові інстанції щодо вимог позивача про стягнення 16995264,62 грн пені та 3 % річних у сумі 1 200 443, 04 грн за період з 25.02.2016 по 29.06.2016 дійшли таких висновків.
Відповідно до умов Договору, зокрема пункту 6.1, прострочення з оплати поставленого газу починається з 26 числа місяця, наступного за місяцем в якому газ було поставлено. При цьому суми, які підлягають відшкодуванню позивачеві на підставі Протокольних рішень, не враховуються.
За таких обставин суди зазначили, що доданий відповідачем до письмових пояснень розрахунок пені та 3 % річних є правильним (т. 4, арк. спр. 46- 48). Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 269 506,23 грн пені та 3 % річних у сумі 18 976,14 грн.
5.21. Суди, керуючись частиною третьою статті 551 ЦК та статтею 233 ГК, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 % відмовили. У судових рішеннях зазначено, що фактично задоволений розмір позовних вимог є меншим, ніж зазначено в клопотанні.