ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/441/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - Костюк О. В. (прокурор),
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - не з`явилися
відповідача 3 - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2020 (суддя Добреля Н. С.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 (Гетьман Р. А. - головуючий, судді Дучал Н. М., Хачатрян В. С.) у справі
за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури
до 1) фізичної особи ОСОБА_1,
2) Головного управління Держгеокадастру у Харківської області,
3) Фермерського господарства "Колос"
про визнання незаконним та скасування наказу, недійсними договорів та повернення земельної ділянки.
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр) та Фермерського господарства "Колос" (далі - ФГ "Колос"), в якому просило суд:
- визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області від 05.12.2013 № ХА/6322655100:07:001/00000522 і від 28.04.2014 № 232-СГ про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 (позовні вимоги до Держгеокадастру;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 8,1325 га, кадастровий номер 6322655100:07:007:0448, укладений 10.07.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , скасувати державну реєстрацію цього договору (позовні вимоги до Держгеокадастру і ОСОБА_1 );
- визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки, площею 8,1325 га, кадастровий номер 6322655100:07:007:0448, укладений 08.10.2014 між ОСОБА_1 та ФГ "Колос", скасувати державну реєстрацію цього договору (позовні вимоги до ОСОБА_1 та ФГ "Колос");
- зобов`язати ФГ "Колос" (код ЄДРПОУ 21242003) повернути земельну ділянку площею 8,1325 га, кадастровий номер 66322655100:07:007:0448, а Держгеокадастр - прийняти цю земельну ділянку шляхом внесення відповідних відомостей до земельно-кадастрової документації (позовні вимоги до ФГ "Колос").
1.2. Позов аргументовано тим, що звертаючись до Головного управління Держземагенства у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 мав на меті не створити нове фермерське господарство, а розширити земельний банк уже створеного ФГ "Колос" без проведення земельних торгів, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки ФГ "Колос" уже було надано земельну ділянку, що перебуває у користуванні цього товариства, для ведення і створення фермерського господарства.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 провадження у справі № 922/441/19 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.2. Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що у цій справі спірну земельну ділянку надано в оренду ОСОБА_1 як громадянину України. Саме із ОСОБА_1 як фізичною особою укладено договір оренди, тому з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин, спір має бути розглянутий у порядку цивільного, а не господарського судочинства.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2020 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 922/441/19, заступник прокурора Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову скасувати, а справу передати для розгляду до суду першої інстанції.
3.2. Як свідчать матеріали справи, підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення абзацу 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Зокрема, скаржник наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій норм матеріального права (статей 1, 7, 12, 14 Закону України "Про фермерське господарство") і процесуального права (статей 4, 20, 86, 231, 234, 236 ГПК України).
3.3. Скаржник, посилаючись на правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 724/28/18 (постанова від 13.11.2019) та у справі № 348/922/16-ц (постанова від 13.03.2018) наголошує, що із часу укладення спірного договору суборенди відбулася фактична заміна орендаря - замість фізичної особи ОСОБА_1 орендарем стало ФГ "Колос". При цьому засновником, керівником і підписантом зазначеного фермерського господарства є ОСОБА_1, а спірною земельною ділянкою користується саме ФГ "Колос". Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їх земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органами державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.
3.4. Крім цього, прокурор акцентує, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.04.2019 у справі № 628/776/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 12.12.2018 у справах № 704/29/17-ц та № 388/1103/16-ц, від 10.04.2019 у справі № 275/82/18, від 20.03.2019 у справі № 539/4023/15-ц, від 23.01.2019 у справі № 610/1863/17, від 16.01.2019 у справі № 695/1275/17, від 16.01.2019 у справі № 483/1863/17, від 14.11.2018 у справі № 368/546/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 13.06.2018 у справі № 474/100/16-ц, від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц.
3.5. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
4.2. За змістом статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
4.3. Як свідчать матеріали справи, Держгеокадастр видав наказ від 28.04.2014 № 232-СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,1325 га (кадастровий номер 6322655100:07:007:0448) із земель державної власності сільськогосподарських угідь (рілля) в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, строком на 45 років.
10.07.2014 між ОСОБА_1 і Держгеокадастром на підставі зазначеного наказу укладено договір оренди землі строком на 45 років, згідно з яким ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 8,1325 га, розташовану за межами населеного пункту смт Золочів Золочівської селищної ради на території Золочівського району Харківської області, а саме: земельна ділянка площею 8,1325 га, кадастровий номер 6322655100:07:007:0448, сільськогосподарські угіддя (рілля).
Згідно з інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 10.07.2014 зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки за
ОСОБА_1 подальшому 08.10.2014 ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в суборенду строком до 10.07.2059.
Згідно з інформацією Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області від 27.09.2018 № 148/9/20-11-13-01-38 фермерське господарство ОСОБА_1 не створено, запису про його реєстрацію немає.
Водночас, за змістом відомостей із ЄДРПОУ, ФГ "Колос" засновано 05.10.1998 та із 17.11.2018 його керівником і підписантом є ОСОБА_1
У справі, яка розглядається, прокурор, звертаючись до суду із позовом, зауважив, що надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 здійснено із порушенням вимог земельного законодавства, ОСОБА_1 не виконав вимог закону щодо реєстрації такого господарства та умов, які були підставою для надання йому в оренду землі, крім цього, в обхід участі у земельних торгах ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в суборенду ФГ "Колос", керівником і підписантом якого є сам ОСОБА_1
4.3. Згідно зі статтею 4 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення з позовом у цій справі) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.