ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14134/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Ткач І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Роєнка Є.В.,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Усатенко І. В.
від 08.04.2019 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А., Майданевич А. Г.
від 25.09.2019
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж"
про стягнення 1 533 411,95 грн,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.05.2020 № 29.3-02/899 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/14134/18 у зв`язку із відпусткою судді Студенця В. І.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.05.2020 для розгляду справи № 910/14134/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О. А., Ткач І. В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" про стягнення пені у розмірі 1 109 724,56 грн та штрафу у розмірі 423 687,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт №1607000193 від 05.07.2016, в частині дотримання строків виконання робіт по договору.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
05.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" було укладено договір про закупівлю робіт № 1607000193.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору підрядник зобов`язується виконати роботи "Технічне переоснащення системи теплопостачання Харківського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи)", а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Склад та обсяг робіт, які підлягають закупівлі за даним договором визначені договірною ціною (додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору. Зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.
Згідно із пунктами 3.1 - 3.4. договору ціна договору становить 15378880,70 грн. Ціна договору є кінцевою і не може бути збільшена. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням договору, до моменту його повного завершення. Якщо для виконання договору необхідно здійснити витрати, обов`язок по оплаті яких прямо не покладений на замовника, такі витрати покладають на підрядника.
Відповідно до пункту 4.2 договору умови оплати: оплата здійснюється поетапно по факту виконання робіт протягом 180 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання та матеріалів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника.
Пунктами 5.1, 5.2, 5.4, 5.6, 5.8-5.10 договору сторони визначили, що строк виконання робіт: з дати укладення договору до 30.06.2017. Місце виконання робіт: м. Харків, проспект Гагаріна, 350. Підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. Роботи повинні виконуватись у відповідності до погодженого підрядником і замовником календарного плану (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору. Виконання робіт по кожному із етапів згідно з календарним планом проводиться лише після письмового погодження із замовником. Передача замовнику підрядником виконаних робіт здійснюється з наданням акту виконаних робіт. Замовник у разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт підрядником, протягом 30 днів зобов`язаний направити підряднику підписаний акт виконаних робіт, або повернути його з письмовими зауваженнями.
Згідно із календарним планом (в первинній редакції) підготовчий період має термін виконання з 01.10.2016 - 30.04.2017, основний етап має термін виконання з 01.02.2017 - 30.05.2017, пусконалагоджувальні роботи мають період виконання з 01.06.2017 - 30.06.2017.
Додатковою угодою № 5 від 12.07.2017 сторони погодили, що строк виконання робіт: з дати укладення договору до 31.12.2017.
Сторонами, з урахуванням додаткової угоди № 5 від 12.07.2017, затверджено новий календарний план, відповідно до якого підготовчий період має термін виконання з 01.10.2016 - 30.04.2017, основний етап має термін виконання з 01.02.2017 - 31.12.2017, пусконалагоджувальні роботи мають період виконання з 01.06.2017 - 30.09.2017.
Підрядник зобов`язується виконувати роботи у строки, встановлені цим договором (пункт 6.3.1 договору).
За порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (пункт 7.2 договору).
Пунктом 10.1 договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 12.07.2017, сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його укладення та діє до 29.06.2018.
Підрядні роботи були виконані відповідачем частково, що підтверджується видатковими накладними на поставку обладнання та актами приймання виконаних будівельних робіт.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.12.2017, в якій зазначав про прострочення виконання робіт та просив сплатити штрафні санкції у розмірі 7658,80 грн за невиконання пусконалагоджувальних робіт на суму 53 935,20 грн.
У відповідь на претензію відповідач направив позивачу заяву про припинення заліком зустрічних однорідних вимог, в якій зазначив, що у позивача перед відповідачем існує заборгованість за договором № 1607000193 від 05.07.2016 у розмірі 10 042,66 грн, а тому відповідач зменшує її на суму нарахованих штрафних санкцій.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" пеню у розмірі 601 079,76 грн, штраф у розмірі 423 687,39 грн. В частині стягнення пені у розмірі 508 644,80 грн у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- позивач не довів належними та допустимими доказами вартість кожного з трьох етапів робіт, відтак відсутні підстави для нарахування пені та штрафу за невиконання кожного окремого етапу робіт відповідно до строків, встановлених календарним планом;
- строки виконання обумовлених сторонами у договорі № 1607000193 від 05.07.2016 робіт, за вирахуванням виконаних, були порушені відповідачем, а тому обґрунтованим є нарахування санкцій з 01.01.2018, після спливу строку, визначеного договором для виконання всього обсягу робіт;
- позивач звернувся до суду за захистом порушених прав у межах строку позовної давності, передбаченого частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України;
- посилання відповідача на безпідставність нарахування санкцій на вартість не поставленого товару відхилено судами з тих підстав, що при укладенні договору воля сторін була спрямована на захист від порушення зобов`язання в цілому, а не лише в частині виконання якогось конкретного обов`язку. А тому, на думку судів, розмежування робіт та вартості обладнання при нарахуванні штрафних санкцій є необґрунтованим та суперечить змісту правочину;
- посилання відповідача на те, що йому не була надана проектно-кошторисна документація, що може бути підставою для звільнення підрядника від відповідальності відхилено судами з тих підстав, що договором не обумовлено обов`язок замовника передавати підряднику на погодження проектно-кошторисну документацію та не встановлено строк, протягом якого вказана документація повинна бути передана замовником підряднику та затверджена ним;
- доводи відповідача про те, що він не виконав пусконалагоджувальні роботи, оскільки позивачем не отримано дозволу на виконання будівельних робіт та висновку державної екологічної експертизи відхилено судом апеляційної інстанції з тих підстав, що зазначене договором про закупівлю робіт №160700193 від 05.07.2016 не передбачено.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у даній справі в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені у розмірі 508 644,80 грн, та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- судами порушено норми статей 7, 73, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України;
- місцевий та апеляційний господарські суди неправильно застосували норми статей 526, 530, 612 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.
6. Узагальнені доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" подало відзив на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзив мотивовано тим, що:
- приймаючи рішення про стягнення штрафних санкцій суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 07.12.2018 у справі № 910/22058 та в постанові від 14.01.2019 у справі № 911/728/18;
- судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам відповідача про те, що він не зміг своєчасно виконати роботи, оскільки позивач не виконав, передбачений додатковою угодою № 1 від 13.07.2016 до договору №160700193 від 05.07.2016, обов`язок щодо передачі відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт, та не отримав висновок державної екологічної експертизи на роботи;
- судами першої та апеляційної інстанцій не встановлювалися перелік, вартість та строки невиконаних відповідачем зобов`язань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Поняття зобов`язання та підстави його виникнення унормовано статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду та з огляду на статтю 174 Господарського кодексу України, статтю 11 Цивільного кодексу України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених ним.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України (де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду) за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст роботи та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частини 1, 2 статті 877 Цивільного кодекс України).
У розумінні статей 875, 877 Цивільного кодекс України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.
Згідно із статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.