Постанова
Іменем України
04 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 572/240/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4815/193/19
Провадження № 51 - 6445 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Кузнецова С.М.,
засудженого ОСОБА_1 у режимі відеоконференції,
захисника засуджених
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адвоката Аврамишина С.В. у режимі
відеоконференції,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180200001442 від 08 листопада
2016 року, щодо:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Люблінець Ковельського району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України,
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сарни Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - адвоката Аврамишина С.В. на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2018 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від
17 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 22 листопада
2018 року засуджено:
ОСОБА_1 за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
ОСОБА_3 за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_4 та ОСОБА_5, касаційних скарг від яких та щодо яких не надходило. У поданій касаційній скарзі судові рішення щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не оскаржено.
Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винуватими і засуджено за те, що вони 08 листопада 2016 року приблизно о 14 годині 40 хвилин за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановленою досудовим розслідуванням особою на території ДМП "Водозабір", яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Сарни та розташоване за адресою: Рівненська область, м. Сарни, вул. Заводська, 7, вилучили шляхом розкопування та демонтажу з ділянки водогону Сарненської міської ради частину чавунної труби вагою 790 кг, вартістю 4 гривні 10 копійок за 1 кг брухту чорного металу - на загальну суму 3 239 гривень, яку мали намір таємно викрасти, однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки на місці вчинення кримінального правопорушення їх дії були виявлені та припинені працівниками поліції.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5, захисника Аврамишина С.В. в інтересах обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Аврамишин С.В. в інтересах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а кримінальне провадження щодо них за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України. Вважає, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 370, 373 КПК України, оскільки він ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах. Указує на те, що судом не встановлено всіх обставин, передбачених ст. 91 КПК України, формулювання обвинувачення є неконкретним, не вказано способу вчинення кримінального правопорушення, не розкрито питання домовленості між співучасниками, чим порушено право на захист. Зазначає, що ДМП "Водозабір" не належить Сарненській міській раді, яку залучено до участі в кримінальному провадженні як потерпілу сторону. Звертає увагу на те, що судова експертиза в порядку ст. 242 ч. 2 п. 6 КПК України для встановлення розміру заподіяних матеріальних збитків не проводилася, а довідку ФОП ОСОБА_6 про вартість одного кілограма брухту чорного металу вважає недопустимим доказом. Крім того, указує на відсутність будь-яких документів про те, що виявлений на місці події метал є чавуном. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 370, 419 КПК України допустив формальний підхід, належним не перевірив всіх доводів апеляційної скарги.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Аврамишина С.В. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Аврамишин С.В., засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.