Постанова
Іменем України
04 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 265/3626/16-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/804/271/19
Провадження № 51 - 976 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Кузнецова С.М.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050790001436 від 23 травня 2015 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що на підставі ст. 88 ч. 3 КК України судимості не має,
за ст. 190 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Моргунова С.В. на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від
23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 43 600 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, у період часу з 19 січня 2011 року по 07 лютого 2011 року ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, під приводом надання послуг із підшукування об`єкту нерухомості для родини ОСОБА_3 в м. Маріуполі Донецької області шляхом обману та зловживання довірою заволодів коштами ОСОБА_3 на загальну суму 63 600 гривень, заподіявши потерпілому значну матеріальну шкоду.
У лютому 2011 року ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, під приводом продажу власної квартири в м. Маріуполі Донецької області шляхом обману та зловживання довірою заволодів коштами ОСОБА_4 в сумі 35 450 гривень.
Він же, діючи з корисливих мотивів, під приводом купівлі та продажу нерухомості в
м. Маріуполі Донецької області шляхом обману та зловживання довірою заволодів:
26 грудня 2011 року коштами ОСОБА_2 в сумі 22 000 гривень; 10 грудня
2012 року коштами ОСОБА_5 на загальну суму 59 547 гривень 85 копійок; у жовтні 2013 року коштами ОСОБА_6 на загальну суму 6000 гривень. При цьому, приховуючи злочинних характер своїх дій, ОСОБА_1 написав розписки про отримання коштів та обіцяв їх повернути, хоча такого наміру не мав.
У травні 2013 року ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, під приводом недостатності коштів для придбання собі транспортного засобу, в м. Маріуполі Донецької області шляхом обману та зловживання довірою заволодів коштами ОСОБА_7 в сумі 20 000 гривень. Приховуючи злочинний характер своїх дій, ОСОБА_1 написав розписку про отримання зазначених коштів та обіцяв їх повернути, хоча такого наміру не мав.
Крім того, 30 червня 2015 року ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, під приводом вкладу коштів у діяльність, пов`язану з оформленням перепусток громадянам у зону проведення антитерористичної операції, в м. Маріуполі Донецької області шляхом обману та зловживання довірою заволодів коштами ОСОБА_2 в сумі 21 600 гривень. Приховуючи злочинний характер своїх дій, ОСОБА_1 написав розписку про отримання зазначених коштів та обіцяв їх повернути, хоча такого наміру не мав.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Моргунова С.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник Моргунов С.В. в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадження, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого
ст. 190 КК України, а між ОСОБА_1 та всіма потерпілими мають місце цивільно-правові відносини, що підтверджується відповідними судовими рішеннями. Зазначає, що судом неправильно застосовано ст. 49 КК України, оскільки ОСОБА_1 підлягав звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Указує на те, що ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не було перевірено законність проведення досудового розслідування щодо ОСОБА_1, зокрема, прокурором не надано витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутні дані про об`єднання кримінальних проваджень, не надано суду і судом не досліджувались документи про оголошення підозри ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що за заявою ОСОБА_4 30 вересня 2013 року слідчим винесено постанова про закриття кримінального провадження, яка була надана суду стороною захисту
20 січня 2017 року і досліджена в судовому засіданні 23 січня 2017 року, і на момент направлення обвинувального акту до суду не була скасована. Зазначає, що гроші, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 йому не належали. Вважає, що суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2, встановлено неправильно, оскільки ОСОБА_1 повернув 1720 гривень, а тому зазначена сума підлягає зменшенню. Вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив всіх доводів апеляційної скарги та у судовому засіданні надав слово ОСОБА_8 та його представнику - адвокату Заволокіну Ю.Д., які вже не були учасниками судового провадження, оскільки ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 за фактом заволодіння шляхом обману та зловживання довірою коштами ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника Моргунова С.В. прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, -
Сінгур Є.І. та потерпілий ОСОБА_8, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів, просять залишити її без задоволення.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника Моргунова С.В.не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.