ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 червня 2020 року
м. Київ
справа № 761/31454/17
провадження № 51-627км20
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І. В.,
суддів Крет Г. Р., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, судимого 25 липня 2014 року вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 місяців, звільненого 18 лютого 2016 року після відбуття строку покарання,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2019 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, а на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у крадіжці, вчиненій за обставин, викладених у вироку.
Як установив суд, 12 липня 2017 року приблизно о 9:40 на вул . Старовокзальній, 24 у м. Києві на кінцевій зупинці трамваю № 3 під час спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 викрав належні ОСОБА_2 рюкзак із мобільним телефоном та іншим майном, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 11 740 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі прокурор проситьскасуватина підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінальним процесуальнім кодексом України (далі - КПК), ухвалу суду апеляційної інстанціїі призначити новий розгляд у цьомусуді. За твердженням сторони обвинувачення, згаданий суд при перегляді вироку повною мірою не врахував тяжкості вчиненого злочину та особи винного, як це передбачено ст. 65 КК, і попри суспільну небезпечність ОСОБА_1 необґрунтовано погодився з неправомірним застосуванням до засудженого інституту умовного звільнення (ст. 75 КК). На думку скаржника, оспорювана ухвала не відповідає положенням ст. 419 КПК.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції (далі - Суд) прокурор підтримав касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК Суд переглядає оспорюване рішення в межах касаційної скарги, в якій не заперечуються доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину проти власності та правильності кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 185 КК.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, котра вчинила злочин, належить призначити покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання має бути справедливим, відповідати тяжкості діяння, його суспільної небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.