Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 755/11481/19
провадження № 61-1753св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року у складі судді Проценко Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В. (далі - ПНКМНО Каплун Ю. В.), про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв`язку із відкриттям спадщини та на підставі її заяви 28 грудня 2018 року ПНКМНО Каплуном Ю. В. заведено та зареєстровано спадкову справу №14/2018. До складу спадщини входить квартира АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві на праві власності.
28 грудня 2018 року з метою встановлення наявності заповітів, складених спадкодавцем ОСОБА_3 за життя, нотаріус перевірив Спадковий реєстр та встановив, що будь-які заповіти ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини та реєстрації спадкової справи №14/2008 відсутні.
Разом з тим, 05 лютого 2019 року до ПНКМНО Каплуна Ю. В. звернувся ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 за заповітом, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Разом із вказаною заявою про прийняття спадщини від 05 лютого 2019 року ОСОБА_2 було надано заповіт від 29 серпня 2018 року, який начебто складений і підписаний ОСОБА_3 та посвідчений у Безуглівській селищній раді Згурівського району Київської області 29 серпня 2018 року о 15 год. 05 хв., однак зареєстрований у реєстрі лише 31 січня 2019 року.
Вказувала, що заповіт від 29 серпня 2018 року складено та підписано не ОСОБА_3 , а іншою особою, що встановлено судовою почеркознавчою експертизою від 27 червня 2019 року, проведеною в рамках кримінального провадження № 42019101060000086 від 27 березня 2019 року. Крім того, 05 квітня 2019 року у рамках вказаного кримінального провадження проведено огляд жорсткого диску, який знаходився у персональному комп`ютері спадкодавця ОСОБА_3 , що використовувався останнім за своїм місцем проживання, та відповідно до протоколу огляду речей встановлено, що 29 серпня 2018 року о 10 год. 11 хв., 14 год. 29 хв., 14 год. 34 хв., 16 год. 20 хв., тобто у день та час, коли ОСОБА_3 нібито складав та підписував заповіт у с. Безуглівка, Згурівського району, Київської області. Крім того, відповідно до документів, наданих ПрАТ "Київстар" в рамках кримінального провадження, мобільний телефон ОСОБА_3 29 серпня 2018 року знаходився у межах баз станцій мобільного зв`язку, які розташовані за адресами: м. Київ, Дніпровський район, вул. А. Шептицького, 4, ТРЦ "Комод"; вул. Р. Окіпної, 2, готель "Турист". Таким чином, заповіт від 29 серпня 2018 року складено та підписано не ОСОБА_3,а іншою особою, він не містить волевиявлення спадкодавця та не відповідає його волі, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 29 серпня 2018 року щодо квартири АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, який посвідчено у Безуглівській сільській раді Згурівського району Київської області (номер у Спадковому реєстрі 63691848).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним заповіт ОСОБА_3 від 29 серпня 2018 року щодо заповідання квартири АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, який посвідчено у Безуглівській сільській раді Згурівського району Київської області (номер у Спадковому реєстрі 63691848).
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ОСОБА_1 доведено факт відсутності з боку спадкодавця волевиявлення на вчинення оспорюваного заповіту, який є недійсним відповідно до обраного нею способу захисту порушеного права, у порядку, передбаченому частиною другою статті 1257 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивачем не надано жодних належних доказів, що ОСОБА_3 не підписував вказаний заповіт, а вона лише посилалась на матеріали кримінального провадження та висновок почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках вказаного кримінального провадження. Разом із тим, вказує, що зазначена експертиза проведена з порушенням Інструкції про призначення і проведення судових та експертних досліджень, а тому не може братися до уваги. Також посилається на порушення судами норм процесуального права.
Вказує, що жодного порушення щодо складання та підпису заповіту ОСОБА_3 не було, а позивачем наявність такого порушення не доведено.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від ОСОБА_1, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 грудня 2018 року, актовий запис № 2248 (а. с. 9).
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 квітня 1997 року, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва, та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 вересня 2000 року, посвідченого державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 (а. с.14-15,16, 17).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, є двоюрідною сестрою спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за родинною лінією батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . (а. с. 43, 44, 45, 46).
28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ПНКМНО Каплуна Ю. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, на підставі якої нотаріусом зареєстровано спадкову справу № 14/2018 (№ 63569495) (а. с. 12,13). В той же день даним приватним нотаріусом зроблено витяг зі Спадкового реєстру, відповідно до якого станом на 28 грудня 2018 року відсутні заповіти, здійснені від імені ОСОБА_3 (а. с.18).
ОСОБА_2 звернувся до ПНКМНО Каплуна Ю. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 05 лютого 2019 року . Підставою для звернення ним вказано заповіт, складений ОСОБА_3 на його користь, посвідчений секретарем Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області 29 серпня 2018 року за реєстровим № 5, за умовами якого ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_2 своє спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Даний заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі - 31 січня 2019 року (а. с. 19, 20, 41).
Згідно висновку експерта, складеного у рамках кримінального провадження № 42019101060000086 від 27 березня 2019 року судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру MBС України від 27 червня 2019 року №17-3/992: "Підпис від імені ОСОБА_3 у заповіті від 29 серпня 2018 року виконано не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3 Підпис від імені ОСОБА_3 у заповіті від 29 серпня 2018 року виконано під впливом на виконавця збиваючих факторів, ймовірніше за все, штучного характеру (намагання особи наслідувати почерк (підпис) іншої особи". На експертизу було надано об`єкти дослідження за 2005, 2007, 2018 роки. (а. с. 25-32).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК Українивстановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.