Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 766/8558/18
провадження № 61-3789св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Просив стягнути з відповідача грошові кошти у розміріі 99 108,36 доларів США з конвертацією в національну валюту України по курсу Національного банку України на день здійснення платежу, з яких: основна заборгованість -
66 000,00 доларів США, проценти за користування грошовими коштами - 27 944,09 доларів США, три проценти річних - 5 164,27 доларів США.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ОСОБА_2 у межах ціни позову.
Заява обгрунтував тим, що предметом спору є стягнення грошових коштів у значному розмірі, а тому заходи забезпечення позову необхідні з метою недопущення в майбутньому невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду.
Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 листопада
2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ОСОБА_2 в межах ціни позову - 99 108,36 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України еквівалентно 2 595 862,02 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом спору є стягнення грошових коштів у значному розмірі, а тому існує небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити виконання можливого судового рішення про задоволення позову.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 листопада
2018 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать
ОСОБА_2 у межах ціни позову - 99 108,36 доларів США, що еквівалентно 2 595 862,02 грн, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 відмовлено. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи заяву позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд першої інстанції не взяв до уваги, що при застосовані заходів забезпечення позову необхідно урахувати відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам; що вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця, і не порушувати права та інтереси інших осіб у зв`язку із застосуванням таких заходів. Суд першої інстанції не урахував, що ОСОБА_2 є власником нерухомогомайна - будівель нежитлового призначення розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а накладення арешту на грошові кошти перешкоджатиме його господарській діяльності як фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) і позбавить його можливості здійснювати лікування дитини-інваліда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не надав оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та не зазначив, у чому саме полягає загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позиції учасників справи
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , в якій заявник просив скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 17 січня 2019 року та залишити в силі ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 листопада 2018 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому, що належне відповідачеві нерухоме майно обтяжене іпотекою та забороною, а тому майбутнє виконання рішення суду у разі задоволення позову, може бути ускладнено. Сама по собі наявність інвалідності у дитини відповідача, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки ОСОБА_2 не надав доказів на підтвердження того, що його донька проходить реабілітацію та потребує значних коштів на лікування, та доказів на підтвердження того, що він здійснює господарську діяльність, і не зазначив, яким чином арешт грошових коштів перешкоджатиме здійсненню його господарської діяльності. З огляду на значний розмір заборгованості боржника, вважав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заходи забезпечення позову є співмірними до заявлених позовних вимог.
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, у якому він зазначав, що апеляційний суд повно та всебічно з`ясував обставини справи та ухвалив законне і обгрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
ОСОБА_1 оскаржує судове рішення апеляційного суду лише в частині відмови у задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти. В іншій частині судове рішення апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 99 108,36 доларів США.
ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність, як фізична особа-підприємець.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 належать на праві власності будівлі нежитлового призначення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 має дитину-інваліда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка потребує реабілітації.