Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 346/4600/18
провадження № 51-1624км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В.М.,
суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Луцака А.О. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Марчук Орисі Василівни на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121; ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 186 КК із застосуванням ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК визначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, а саме у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, у розмірі 18 838,15 грн.
За цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, та у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно.
Згідно з вироком злочин вчинено за таких обставин.
12 липня 2018 року ОСОБА_1 приблизно о 06:00, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, під час вживання алкогольних напоїв з іншими особами, на гранті раптово виниклих неприязних відносин взяв у власника квартири ОСОБА_2 дерев`яну палицю (биту) та почав завдавати ударів у ділянку голови і тулубу потерпілому ОСОБА_3 . Від цього потерпілий впав на підлогу, а обвинувачений продовжував бити його дерев`яною палицею (битою) по голові та тулубу. У результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Крім цього, 12 липня 2018 року ОСОБА_1 приблизно о 01:00, перебуваючи на території залізного вокзалу м. Коломиї, підійшов до потерпілого ОСОБА_4, який сидів на лавці перону вокзалу, і, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, маючи на меті відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, вирвав із руки потерпілого мобільний телефон. Потім попрямував до залізничного пішохідного моста, де потерпілий ОСОБА_4 наздогнав його, після чого ОСОБА_1 завдав йому декілька ударів кулаками та ногами по тілу, заподіявши легкі тілесні ушкодження. Після цього покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, спричинивши потерпілому майнову шкоду в розмірі 367 грн.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 21 січня 2020 року вирок місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора залишив без зміни.
Вимоги та доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.Стверджує, що апеляційний суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст. 69 КК та призначив явно несправедливе покарання через його м`якість. Вважає, що колегія суддів належним чином не врахувала тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин цієї справи, даних про особу обвинуваченого, який раніше вчиняв злочини, не працює, має схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Також апеляційний суд, порушуючи вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином не перевірив доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі, в частині безпідставного застосування місцевим судом положень ст. 69 КК під час визначення покарання ОСОБА_1 .
Заперечень на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Чабанюк Т.В. підтримала касаційну скаргу прокурора і просила її задовольнити, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Зауважила на тому, що призначене ОСОБА_1 покарання неповною мірою відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним КК, та особі засудженого. Крім цього, застосування ст. 69 під час призначення покарання ОСОБА_1 є безпідставним.
Захисник Луцак А.О. та засуджений ОСОБА_1 не підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, та просили скаргу відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без зміни. Захисник при цьому зауважив, що прокурор в апеляційній скарзі не ставив питання про скасування вироку суду з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку захисника і засудженого та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.