Постанова
іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 712/2592/18
провадження № 51-1594км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Вус С. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Піх Ю. Г.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Гричаненка О. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Остапенко Ю. А., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в кримінальному провадженні № 12015250000000036 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкас, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
виправданого за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК та виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
За обвинувальним актом ОСОБА_1 висунуте обвинувачення в тому, що він, обіймаючи посаду начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області -Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Держекоінспекції України, та виконуючи організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
31 жовтня 2011 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Агроекопродукт", в ході якої встановлено факт самовільного використання вказаним товариством за період часу з 08 серпня 2011 року по 31 жовтня 2011 року підземної води в кількості 51918 м?. За результатами перевірки Держекоінспекцією у Черкаській області розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод, у сумі 1 513 928 грн та видано припис від 07 листопада 2011 року про усунення виявлених порушень та 13 березня 2012 року до ТОВ "Агроекопродукт" пред`явлено претензію №1-57/ЮР на відшкодування збитків.
Листом від 22 березня 2012 року ТОВ "Агроекопродукт" звернулося до Держекоінспекції у Черкаській області щодо надання згоди на відшкодування завданої шкоди в натуральному виразі.
03 квітня 2012 року ОСОБА_1 у період часу з 09:00 до 18:00, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: вул. Вернигори, 17, м . Черкаси, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та в інтересах ТОВ "Агроекопродукт", шляхом підписання листа від 03 квітня 2012 року №1173-1/07 повідомив ТОВ "Агроекопродукт", що не заперечує проти відшкодування шкоди в натуральному виразі за умови надання кошторису (або плану заходів), акта виконаних робіт, визначивши таким чином документи, які товариство має підготувати і надати для підтвердження виконання таких робіт.
26 квітня 2012 року ОСОБА_1 у період часу з 09:00 до 18:00, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, діючи умисно, в інтересах ТОВ "Агроекопродукт", використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, шляхом підписання листа від 26 квітня 2012 року № 1463/06 письмово повідомив вказаному товариству, що зауважень до Плану заходів не має і що після виконання зазначених у Плані робіт збитки вважатимуться відшкодованими, остаточно погодивши товариству відшкодування завданих державі збитків у розмірі 1 513 928 грн у натуральному виразі у виді виконання ТОВ "Агроекопродукт" певних видів робіт на суму 1 513 928 грн на користь Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області протягом 2012 року, надавши в такий спосіб ТОВ "Агроекопродукт" можливість уникнути сплати вищевказаної суми на користь держави, що призвело до ненадходження цієї суми до місцевих бюджетів та Державного бюджету України і заподіяння інтересам держави збитків на загальну суму 1 513 928 грн, що більше ніж у 2821 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на 2012 рік, та є тяжкими наслідками.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями, постановленими щодо ОСОБА_1, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, не надав належної оцінки доказам сторони обвинувачення, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та уникнення ним покарання. Зазначає, що районний суд письмових доказів безпосередньо не оголосив та не вирішив клопотання прокурора про долучення документів до справи. Вважає, що апеляційний суд не дослідив безпосередньо доказів, якими обґрунтовано обвинувачення, і не допитав свідків. Стверджує про те, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не мотивував належним чином свого рішення про залишення без зміни виправдувального вироку суду першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Гричаненко О. М. просить судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
У судовому засіданні прокурор Піх Ю. Г. просила касаційну скаргу задовольнити, виправданий ОСОБА_1 та його захисник Гричаненко О. М. заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Зі змісту ст. 370 згаданого Кодексу, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
За частиною 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
У касаційній скарзі прокурор вказував на безпідставне виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що, на думку колегії суддів, є необґрунтованим.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, виправдовуючи ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364 КК за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, дотримався вищезазначених вимог закону.
Прокурор, не погоджуючись із виправдувальним вироком, подав апеляційну скаргу, в якій не погоджувався зі встановленими місцевим судом фактичними обставинами провадження,скаржився на неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати виправдувальний вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, й призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, зробив ґрунтовний аналіз доказів, наданих стороною обвинувачення, та дійшов правомірного висновку про те, що вони не підтверджують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину.
При цьому докази винуватості ОСОБА_1, на які посилалася сторона обвинувачення, перевірені судом та згідно зі статтями 86, 87, 94 КПК відповідним чином оцінені з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності.