Постанова
Іменем України
01 червня 2020 року
м. Київ
справа № 679/1689/16-ц
провадження № 61-48884св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Виконавчий комітет Нетішинської міської ради Хмельницької області, приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Івтушок Віктор Маркович, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 червня 2017 року у складі судді: Базарника Б. І., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 16 листопада 2006 року набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, укладеного між нею та її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу. При складанні тексту вказаного договору приватний нотаріус допустив помилку у написанні її прізвища: зазначив " ОСОБА_4 " замість правильного за паспортом " ОСОБА_5 ". При цьому в договорі вона прописом правильно написала своє прізвище " ОСОБА_5 ". ОСОБА_1 отримала Інформаційну довідку виконавчого комітету Нетішинської міської ради, в якій у розділі відомості про права власності на нерухоме майно відповідно до дати прийняття рішення про державну реєстрацію та дати внесення запису від 20 листопада 2006 року її прізвище записано також " ОСОБА_4 ", замість " ОСОБА_5 ". Помилка в написанні прізвища заявниці в договорі дарування та Інформаційній довідці перешкоджає їй реалізувати своє право власності на квартиру, її виправлення необхідне для надання можливості внести зміни в документи, що посвідчують право власності на квартиру. Крім того, вказала на відсутність між нею та ОСОБА_2 спору щодо дійсності договору дарування від 16 листопада 2006 року, оскільки такий вирішений в судовому порядку. Згідно рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року, яке набрало законної сили, в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_6, про визнання недійсним договору дарування квартири відмовлено.
ОСОБА_1 просила:
встановити факт належності їй договору дарування квартири АДРЕСА_1, серії ВЕС № 23118, укладеного 16 листопада 2006 року на ім`я ОСОБА_7, посвідченого 16 листопада 2006 року приватним нотаріусом Нетішинського нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі за № 4214, а також виданої 13 жовтня 2016 року Інформаційної довідки виконавчого комітету Нетішинської міської ради, сформованої ОСОБА_8 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 червня 2017 року встановлено факт належності ОСОБА_1 договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 16 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу на ім`я ОСОБА_1., та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої виконавчим комітетом Нетішинської міської ради 13 жовтня 2016 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 06 листопада 2006 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_7, ідентифікаційний № НОМЕР_2, яка зареєстрована в АДРЕСА_2, з другої сторони, був укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Івтушком В. М. Судом встановлено, що в паспорті громадянина України, ім`я заявниці записане як ОСОБА_1, місце реєстрації АДРЕСА_2 . Ідентифікаційний номер ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . Факт допущення технічної помилки в написанні прізвища заявниці в договорі дарування квартири підтвердив в судовому засіданні і приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Івтушок В. М. ОСОБА_2 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування квартири, укладеного 16 листопада 2006 року між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в задоволенні якого їй було відмовлено рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року, яке за результатами перегляду апеляційною інстанцією 29 вересня 2016 року залишено без змін, а 23 лютого 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказані судові рішення залишені в силі.Вказані обставини, на думку суду, виключають в даному випадку будь-який спір про право, зважаючи на вирішення такого в судовому порядку за наявності рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд першої інстанції відхилив твердження представника ОСОБА_2 про наявність підстав для закриття провадження у справі в зв`язку з набранням законної сили рішення суду (ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 21.09.2016 року по справі №679/43/16-ц), постановленої з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки обставини, які стали підставою для залишення заяви ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції - наявність спору про право, на даний час перестали існувати за наявності зазначеного вище судового рішення з приводу спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо договору дарування від 16 листопада 2006 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області в складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,від 15 серпня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 червня 2017 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. ОСОБА_2 оспорює договір дарування від 16 листопада 2006 року, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, тобто у справі виник спір про право, який має бути вирішений у порядку позовного провадження. Тому ухвалене рішення підлягає скасуванню із залишенням заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі колегії суддів: Висоцької В. С., Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П., від 19 вересня 2018 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 15 серпня 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, щоюридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. ОСОБА_1 у заяві посилалася на те, що у зв`язку з допущеною нотаріусом у договорі дарування квартири від 16 листопада 2006 року помилкою у її прізвищі, вона не може вільно розпоряджатись своєю власністю та не має можливості вирішити це питання в позасудовому порядку, оскільки її батько ОСОБА_3, який є дарувальником, помер. Факт допущення технічної помилки в написанні прізвища заявниці в договорі дарування квартири підтвердив в судовому засіданні і приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Івтушок В. М., який посвідчував цей договір. Із доданих заявником копій рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 29 вересня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року встановлено, що ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, посилаючись на статтю 234 ЦК України. За результатом розгляду вказаної справи у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено. Також у матеріалах справи є копія позовної заяви ОСОБА_2 про визнання цього ж договору дарування квартири недійсним з посиланням на статтю 215 ЦК України. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у справі було зупинено до розгляду цієї справи. Зі змісту наведених судових рішень убачається, що ОСОБА_2 не заперечує самого факту укладення на користь ОСОБА_1, а не якоїсь іншої особи - ОСОБА_7, договору дарування, проте просить його визнати недійсним, оскільки він укладений з порушенням вимог статті 203 ЦК України. Суд першої інстанції, врахувавши наведені обставини, дійшов правильного висновку про те, що встановлення фактів, про які просить заявниця, породжують юридичні наслідки, і не пов`язані з вирішенням спору про право, оскільки виправлення описки у прізвищі заявника у договорі дарування квартири, не матиме наслідків для заінтересованої особи - ОСОБА_2, яка просить визнати цей договір недійсним з інших підстав. Суд апеляційної інстанції наведених обставин та норм чинного законодавства не врахував, помилково скасував рішення суду першої інстанції, зазначивши, що між сторонами виник спір про право, який має бути вирішений у порядку позовного провадження. За наведених обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 червня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 у заяві посилалася на те, що у зв`язку з допущеною нотаріусом у договорі дарування квартири від 16 листопада 2006 року помилкою у її прізвищі, вона не може вільно розпоряджатись своєю власністю та не має можливості вирішити це питання в позасудовому порядку, оскільки її батько, який є дарувальником, помер. Факт допущення технічної помилки в написанні прізвища заявниці в договорі дарування квартири підтвердив в судовому засіданні і приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Івтушок В. М., який посвідчував цей договір. Крім того, із доданих заявником копій рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 29 вересня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року встановлено, що ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним договір дарування квартири, посилаючись на статтю 234 ЦК України. За результатом розгляду вказаної справи у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено. Також у матеріалах справи є копія позовної заяви ОСОБА_2 про визнання цього ж договору дарування квартири недійсним з посиланням на статтю 215 ЦК України. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у справі було зупинено до розгляду цієї справи. Зі змісту цих судових рішень вбачається, що ОСОБА_2 не заперечує самого факту укладення на користь ОСОБА_10, а не якоїсь іншої особи, договору дарування, проте просить його визнати недійсним, оскільки він укладений з порушенням вимог статті 203 ЦК України. Суд першої інстанції, врахувавши обставини справи, дійшов правильного висновку про те, що встановлення фактів, про які просить заявниця, породжують юридичні наслідки, і не пов`язані з вирішенням спору про право, оскільки виправлення описки у прізвищі заявника у договорі дарування квартири, не матиме наслідків для заінтересованої особи, яка просить визнати цей договір недійсним з інших підстав. Наведене цілком спростовує доводи апеляційної скарги про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.