ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2020 року
Київ
справа №2а-13070/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/27527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року (головуючий суддя Межевич М.В., судді: Земляна Г.В., Сорочко Є.О.)
у справі № 2а-13070/12/2670
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за порушення приписів Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 19.11.2012 року позов задовольнив. Скасував податкове повідомлення-рішення від 11.06.2012 року № 0000582204.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.04.2013 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, ухвалою від 17 жовтня 2013 року Вищим адміністративним судом України відмовлено ФОП ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вищенаведену постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року.
У грудні 2015 року позивач звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Як нововиявлену обставину позивач зазначила те, що в ході спілкування з працівником податкового органу їй стало відомо про порушення, допущені податковим органом в ході перевірки.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.02.2016 року заяву позивача про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року за нововиявленими обставинами залишив без задоволення.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що не є нововиявленими обставинами норми Податкового кодексу України, на які посилається позивач, говорячи про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки Податковий кодекс України та зміни, які вносилися до нього були належним чином доведені до відома громадян, шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
В обґрунтування касаційної скарги позивач наводить норми Податкового кодексу України, які, на її думку, порушив податковий орган в ході призначення та проведення перевірки.
Відзив на касаційну скаргу позивача від податкового органу на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.