Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 509/739/16-ц
провадження № 61-3408св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, виселення, скасування записів про право власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,10 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 червня 2013 року у справі № 509/349/13-ц за його позовом до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, яким виділено йому у приватну власність 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки та яке набрало чинності після рішення Апеляційного суду Одеської області
від 30 жовтня 2013 року.
Також вказував на те, що відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2013 року у справі № 509/349/13-ц, він є власником
1/2 частини незавершеного будівництвом житлового будинку (будівельних матеріалів), що розташований на вищевказаній земельній ділянці.
15 жовтня 2015 року Овідіопольським районним судом Одеської області було винесено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про звернення стягнення, яким позовні вимоги
ОСОБА_5 було задоволено, а саме: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 перед ОСОБА_5 за кредитним договором
№ 11275859000 від 24 грудня 2007 року у розмірі 1 902 881 грн 01 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку площею 0,100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:02:008:0462 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909109 від 20 березня 2006 року, виданого згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки
від 16 грудня 2002 року, шляхом визнання за ОСОБА_5 права власності на вищевказану земельну ділянку, якою забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_7 за кредитним договором № 11275859000 від 24 грудня
2007 року; визнано за ОСОБА_5 право власності на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:008:0462 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вищевказане рішення 08 лютого 2016 року Апеляційним судом Одеської області скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено. 04 лютого 2016 року були укладені договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л., якими ОСОБА_5 передала право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 третім особам, а саме: 1/2 частину указаної земельної ділянки ОСОБА_4 та
1/2 частину цієї ж земельної ділянки ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі- продажу 1/2 частини земельної ділянки, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:008:0462, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. від 04 лютого
2016 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:02:008:0462, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. від 04 лютого 2016 року; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання за ним права власності на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:02:008:0462 та повернення у власність ОСОБА_7 1/2 частини земельної ділянки; виселити ОСОБА_3 з земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис про право власності
№ 13125302 від 04 лютого 2016 року, вчинений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:02:008:0462, зареєстровано за ОСОБА_3 ; виселити ОСОБА_4 з земельної ділянки, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 ; скасувати запис про право власності № 13125427
від 04 лютого 2016 року, вчинений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:008:0462, зареєстровано за ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 липня 2018 року у складі судді Кочко В. К. у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_5 набула права власності на спірну земельну ділянку шляхом набрання законної сили рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року, отже ОСОБА_5 є добросовісним набувачем права власності на спірну земельну ділянку. В подальшому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є також добросовісними набувачами.
ОСОБА_1 не є, та ніколи не був власником спірної земельної ділянки, оскільки відповідно до статей 2, 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно є речовим правом, яке підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та виникає з моменту такої реєстрації.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року спільну уточнену заяву ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про визнання мирової угоди задоволено. Укладену між ОСОБА_1, з одного боку, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5, та ОСОБА_7 з другого боку, мирову угоду затверджено.
За умовами визнаної мирової угоди ОСОБА_1, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прийшли до згоди про врегулювання спору шляхом укладення цієї мирової угоди, відповідно до умов якої сторони домовились про наступне:
1. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнають за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини земельної ділянки, площею 0,10 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:008:0462.
1.1. До ОСОБА_1 переходить 1/4 частини земельної ділянки з
1/2 частини земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:02:008:0462.
2. Ця мирова угода є підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на 1/4 частини земельної ділянки, площею 0,10 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:008:0462.
3. ОСОБА_1 не претендує на 1/2 частини земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, розміром 0,5 га, загальною площею 0,10 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:02:008:0462, з моменту державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на
1/4 частини земельної ділянки, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 .
4. Всі витрати, пов`язані з виконанням цієї мирової угоди несуть
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у рівних частинах.
5. Ця мирова угода є актом доброї волі сторін, укладаючи яку сторони розуміли її зміст і діяли добровільно з метою врегулювання спірних відносин.
6. Сторони у цій справі інших претензій один до одного не мають.
7. У разі порушення будь-яких умов мирової угоди однією із сторін, протилежна сторона звільняється від виконання своїх обов`язків у цій угоді.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 липня
2018 року визнано нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,
ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, виселення, скасування записів про право власності закрито.
Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 квітня 2016 року, а саме: арешт на
1/2 частини земельної ділянки, площею 0,10 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 та арешт на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,10 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 .
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у судовому засіданні 21 листопада 2018 року, до початку розгляду справи по суті сторони звернулись до суду з заявою від 19 листопада 2018 року, уточнивши яку, просили визнати мирову угоду, укладену та підписану ними з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок.
Встановлено, що мирова угода відповідає чинному законодавству, не ущемляє права сторін, відповідає встановленим у справі фактичним обставинам. Умови мирової угоди відповідають дійсній волі сторін, угода складена сторонами з метою врегулювання спору, ґрунтується на взаємних поступках та стосується лише прав і обов`язків сторін та предмета спору.
При визнанні мирової угоди судом враховано, що сторонами обрано спосіб вирішення їх спору, що ґрунтується на взаємних поступках сторін, сторонами вжито всіх необхідних заходів для вирішення спору, що існував між сторонами. У судовому засіданні сторони та їх представники підтримали заяву про визнання мирової угоди, за вказаних у ній підстав. Укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, не є невиконуваною, вчинена в інтересах сторін у справі.
В зв`язку з тим, що сторони у справі досягли мирової угоди, заходи забезпечення позову у вигляді арешту, накладеного на майно, розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:008:0462, застосовані ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області
від 04 квітня 2016 року, на підставі частини першої статті 158 ЦПК України, підлягають скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи:
ОСОБА_5 , ОСОБА_7, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, виселення, скасування записів про право власності призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вона погодилась на підписання такої мирової угоди і взяла на себе зобов`язання про оплату всіх витрат, пов`язаних із її виконанням, у рівних частинах з ОСОБА_1 тільки після домовленості з останнім про те, що він подасть заяву про закінчення виконавчого провадження до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса, який постановою від 05 червня 2018 року відкрив виконавче провадження за виконавчим листом № 520/7492/16-ц, виданим 21 лютого 2018 року Київським районним судом м. Одеси, про примусове стягнення з неї грошової компенсації на користь ОСОБА_1 . На виконання умов вказаної мирової угоди вона передала ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 10 000 грн, про що остання надала їй відповідну розписку.