ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №818/208/17
адміністративне провадження №К/9901/22395/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Бартош Н.С., суддів: Курило Л.В., Русанової В.Б.)
у справі №818/208/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУНП в Сумській області), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУНП в Сумській області, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 можливість зробити копії або фото матеріалів перевірок, проведених за його зверненнями, про які йдеться в листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року, №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року, №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року;
- зобов`язати ГУНП в Сумській області надати ОСОБА_1 можливість зробити копії чи фото матеріалів перевірок, проведених за його зверненнями, про які йдеться в листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року, №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року, №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року.
2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року позов задоволено:
- визнано протиправними дії ГУНП в Сумській області, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 можливість зробити копії або фото матеріалів перевірок, проведених за його зверненнями, про які йдеться в листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року, №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року, №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року;
- зобов`язано ГУНП в Сумській області надати ОСОБА_1 можливість зробити копії чи фото матеріалів перевірок, проведених за його зверненнями, про які йдеться в листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року, №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року, №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року, за винятком інформації, що містить обмежений доступ;
- стягнуто з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 791,04 грн.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 567,80 грн та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року у справі №818/208/17 залишено без змін.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови йому компенсації судових витрат в сумі 567,8 грн та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 була подана скарга до ГУНП в Сумській області №334 від 3 листопада 2016 року про відмову Лебединського ВП прийняти від ОСОБА_1 заяву про злочин, а також з вимогою надати можливість ознайомитись з матеріалами перевірок, проведених за його зверненням та зробити копії чи фото цих матеріалів, а саме з перевірками про які йдеться у листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року про проведене службове розслідування працівників Сумського ВП по факту бездіяльності останніх щодо встановлення та притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які постійно курять в приміщенні Сумської ОДА; №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року про проведену перевірку згідно з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 у справі №818/1077/16 відносно гр. ОСОБА_2 ; №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року про проведену перевірку на підставі заяви ОСОБА_1 № 240 від 17 серпня 2016 року відносно гр. ОСОБА_2 та працівника поліції ОСОБА_3 .
6. Також судом першої інстанції встановлено, що 16 листопада 2016 року позивачу відповідачем було надано для ознайомлення документи, які він мав намір копіювати (зробити їх фото), але відповідач відмовив у задоволенні вимоги зробити копії чи фото необхідних документів з матеріалів перевірки, про що зроблено відповідний запис на скарзі.
7. Позивач, вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками по суті спору якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГУНП в Сумській області, не довів правомірність своїх дій при розгляді заяви ОСОБА_1 .
9. Водночас суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, скасувавши рішення суду першої інстанції в цій частині та відмовивши в задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 567,80 грн.
10. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог щодо компенсації на його користь витрат за відрив від звичайних занять, а також добових витрат, пов`язаних з переїздом до Сумського окружного адміністративного суду, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення ним таких витрат.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині.
12. Позивач зазначає, що компенсація втраченого заробітку та компенсація за відрив від звичайних занять здійснюється стороні та її представнику незалежно від того, чи здійснювався переїзд до іншого місця.
13. Компенсація за відрив від звичайних занять стосується лише осіб, які не є зайнятими, тобто не працюють. Наголошує, що доказування відриву від звичайних занять законом не передбачено, оскільки очевидні факти не потребують доказуванню. Також законом не передбачено доказувати витрати мінімального заробітку добових в сумі 30 грн.
14. Посилається на численну судову практику, яка свідчить, що суди різних інстанцій відшкодовували йому судові витрати - добові та компенсацію за відрив від звичайних занять.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.