Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 383/18/19
провадження № 61-18441св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Веселівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Авраменко Т. М., Чельник О. І.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (далі - Веселівська сільрада) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний дід ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 6,96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Веселівської сільради та належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-КР № 042830. Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом та за законом.
Зазначав, що ОСОБА_2 заповів йому цю земельну ділянку згідно
із заповітом від 18 лютого 2004 року, посвідченим секретарем Веселівської сільради Солодом В. Г. Крім того, він - єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_2 . Постановою приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Хоменком В. Ю. від 03 січня
2019 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення із заявою про прийняття спадщини.
Встановлений строк для подання заяви про прийняття спадщини він не пропустив, оскільки не знав про існування заповіту на своє ім`я, тому що документ зберігався в його матері, на момент закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач був неповнолітнім.
ОСОБА_1 просив визначити для нього додатковий строк тривалістю у два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що предметом доказування заявлених позовних вимог є поважність причин пропущення строку звернення до нотаріуса. Разом з тим відповідач не визнає зазначені позивачем факти та обставини, що обґрунтовують позов, зокрема сам факт складення заповіту та його посвідчення. Отже, суд зобов`язаний надати оцінку доказам, наданим позивачем на обґрунтування цих обставин. Представник відповідача надав до суду докази, які вказують на те, що рішення про надання повноважень виконуючого обов`язки секретаря сільської ради Солоду В. Г. та покладення на нього повноважень щодо вчинення нотаріальних дій в 2004 році не приймалося. Відповідно до наданої приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменком В. Ю. інформаційної довідки зі Спадкового реєстру заповітів (спадкових договорів) відомостей про заповіт ОСОБА_2 в реєстрі немає. Наданий позивачем примірник заповіту за відсутності всіх необхідних та передбачених складових щодо форми, порядку реєстрації правочину не може бути доказом вчинення такого правочину, не може вважатися таким, що укладений з додержанням встановленої нотаріальної форми, а тому є нікчемним. Надаючи оцінку доказам, наданим сторонами, зокрема представником відповідача на заперечення позовних вимог та відомостей про відсутність реєстрації нотаріальної дії - посвідчення заповіту, суд вважав, що позивач складення заповіту на його ім`я не довів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.
Апеляційний суд вказав, що колегія суддів не дає юридичної оцінки заповіту, на який посилається позивач, оскільки питання про його недійсність сторони
в установленому порядку не ставили. Позивач вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_1 був неповнолітнім, подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини законом не вимагається. За таких обставин позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини пред`явлено позивачем безпідставно.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2019 року Веселівська сільрада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила змінити постанову апеляційного суду в частині визнання позивача таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 за заповітом з часу її відкриття.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував положення статті 1257 ЦК України щодо нікчемності правочину та дійшов помилкового висновку про відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо цієї обставини.
У касаційній скарзі зазначено, що унаслідок недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину позивач не має право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, також він не надав доказів свого права спадкування за законом, а саме щодо родинних стосунків, тому не є особою, яка має право на звернення до суду з такими позовними вимогами. Крім того, ОСОБА_1 не оскаржував постанови приватного нотаріуса про відмову
у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Відзив на касаційну скаргу позивач не подав.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 6,96 га, що розташована на території Веселівської сільради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-КР № 042830, виданого 12 жовтня
2001 року Веселівською сільською радою народних депутатів.
Згідно із заповітом від 18 лютого 2004 року ОСОБА_2 на випадок свої смерті заповів цю земельну ділянку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт був посвідчений 18 лютого 2004 року виконуючим обов`язки секретаря Веселівської сільради Солод В. Г. за № 152.
Постановою приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Хоменка В. Ю. від 03 січня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено
у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 з тих підстав, що ОСОБА_1 пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини згідно зі статтею 1270 ЦК України, яка встановлює строк подання заяви про прийняття спадщини у шість місяців, що починається з часу відкриття спадщини.