Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 725/841/16-ц
провадження № 61-822св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 16 червня
2016 року у складі судді Піхало Н. В. та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 07 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Лисака І. Н.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визначення ідеальної частки в спільному майні та визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що за час шлюбу, окрім іншого майна, сторонами було набуто у власність приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 кав`ярня", загальною площею 173,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 належить 1/2 частки у вказаному майні, що встановлено рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 березня
2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ПАТ "Укрсоцбанк", про поділ спільного майна подружжя, яким у задоволенні первісного і зустрічного позову відмовлено.
Спірне нежитлове приміщення передано відповідачем за його згодою в іпотеку
в рахунок забезпечення виконання спільного боргового зобов`язання
подружжя - кредитного договору від 01 листопада 2006 року № 398, укладеного між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк". Грошові кошти, отриманні
у кредит за вказаним договором, були використані відповідачем для купівлі нерухомого майна по АДРЕСА_2 .
У вересні 2015 року спірні нежитлові приміщення перестали перебувати під обтяженням, а тому постало питання про можливість визначення його ідеальної частки у спірному майні, яка становить 1/2 нежитлових приміщень кафе по АДРЕСА_1, загальною площею 173,7 кв. м.
ОСОБА_1 просив визначити за ним ідеальну частку в спільному майні у розмірі 1/2 нежитлових приміщень кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по
АДРЕСА_1 , площею 173,70 кв. м, а також визнати за ним право власності на цю частку, а право спільної сумісної власності на зазначені нежитлові приміщення припинити.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 16 червня
2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позов заявлено на підставі статті 392 ЦК України, оскільки, на думку позивача, його право на 1/2 частини спірного нерухомого майна визнано рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від
01 березня 2013 року, однак згідно з цим судовим рішенням спільна сумісна власність подружжя припинена не була, частки не визначені, а тому відсутні підстави для визнання ідеальної частки у вказаному майні.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 01 вересня 2016 року рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 16 червня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.
Суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, зокрема наявності підстав для визнання за позивачем ідеальної частки у спільній сумісній власності, та зазначив, що позивачем не спростовано висновків щодо визначення загальної маси спільного майна подружжя, що були зазначені
в рішенні Першотравневого районного суду м. Чернівців від 01 березня
2013 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 01 вересня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, не перевірив обставин, встановлених рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 01 березня 2013 року у справі про поділ майна подружжя, заявлені ОСОБА_1 при розгляді даної справи вимоги щодо визнання права власності на спірне нежитлове приміщення, а також підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України, для повторного розгляду вимог сторін щодо вирішення спору з приводу поділу майна.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 16 червня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та вказав, що до спірних правовідносин застосовуються положення статей 60, 61, 69-71 СК України, однак позовних вимог про поділ спірного приміщення, як спільного майна подружжя та визнання права власності на частку спірного нерухомого майна позивачем не заявлялося.
Аргументи учасників справи
26 грудня 2017 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи. Не досліджено усі передбачені нормою матеріального права юридичні (доказові) факти, наявність чи відсутність яких впливає на остаточний результат справи.
У квітні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
Рух матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
16 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували
у зареєстрованому шлюбі з 27 серпня 1992 року по 08 червня 2007 року.