Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 466/1079/18
провадження № 61-1743св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Ірокс",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, на постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ірокс" (далі - ПрАТ "Ірокс") про визнання майнових прав на квартиру та повернення переплачених коштів.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 02 липня 2014 року ОСОБА_3 та ПрАТ "Ірокс" уклали договір № 030/12 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва (далі - договір купівлі-продажу) та договір № 30/12 підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва (далі - договір підряду).
За цими договорами замовник оплачує вартість об`єкта незавершеного будівництва та вартість будівельно-монтажних робіт об`єкта незавершеного будівництва - двокімнатної квартири АДРЕСА_1, а підрядник зобов`язується закінчити виконання будівельно-монтажних робіт та передати об`єкт завершеного будівництва у власність замовника. Договірна вартість будівництва квартири становила 425 088,00 грн, в тому числі 15 000,00 грн за договором купівлі-продажу та 410 088,00 грн за договором підряду.
Листом від 19 серпня 2016 року № 920 ПрАТ "Ірокс" повідомило ОСОБА_3 про необхідність протягом семи днів доплати за додаткову площу квартири згідно з даними БТІ суму в розмірі 140 484,00 грн з розрахунку 13 800,00 грн за 1 кв. м.
23 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ПрАТ "Ірокс" досягнуто згоди про внесення змін до договору купівлі-продажу та договору підряду, згідно з якими номер квартири "440" змінено на номер "432".
01 вересня 2016 року замовником ОСОБА_3, ОСОБА_1 та підрядником ПрАТ "Ірокс" внесено зміни до договору купівлі-продажу та договору підряду, відповідно до яких замість ОСОБА_3 стороною договору став ОСОБА_1, який набув усіх прав та обов`язків за вказаними договорами.
01 вересня 2016 року позивач банківським переказом оплатив встановлену відповідачем в односторонньому порядку вартість додаткової площі квартири № АДРЕСА_5 у розмірі 142 520,00 грн.
24 лютого 2017 року відповідач видав позивачу довідку про 100 відсоткову оплату вартості квартири № АДРЕСА_5 загальною площею 76,6 кв. м у розмірі 567 611,20 грн.
У березні 2017 року позивач дізнався, що Департамент Державної архітектурно- будівельної інспекції у Львівській області ще 28 вересня 2015 року зареєстрував декларацію про готовність об`єкта до експлуатації четвертої черги (секції 11, 12) багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 . Відповідач не повідомляв йому про здачу четвертої черги будівництва в експлуатацію, не передавав технічного паспорта на квартиру та не повідомляв відповідно до пункту 2.2 договору підряду про зміну вартості квадратного метра квартири станом на час здачі четвертої черги будівництва в експлуатацію.
Вважає, що вартість додаткової площі квартири 10,18 кв. м повинна оплачуватись за ціною 6 400,00 грн за 1 кв. м, що становить 65 152,00 грн. Отже, на думку позивача, він переплатив вартість додаткової площі квартири в розмірі 77 368,00 грн.
15 грудня 2017 року позивач направив відповідачу лист про підписання акта передачі-прийому об`єкта інвестування - квартири № АДРЕСА_5 загальною площею 76,6 кв. м, однак відповіді не отримав.
Позивач зазначав, що свої обов`язки за договорами виконав, сплативши в повному обсязі вартість зазначеної квартири, в тому числі й за збільшення загальної її площі. Проте ПрАТ "Ірокс" взятих на себе зобов`язань, зокрема, передбачених договором обов`язків з оформлення права власності на належний йому об`єкт інвестування та передання цього об`єкта у власність з правовстановлюючими документами, не виконав, його право власності на цей об`єкт не було визнано, що змусило позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Ураховуючи зазначене ОСОБА_1 просив суд визнати за ним майнові права на квартиру АДРЕСА_5 та стягнути з відповідача суму переплачених коштів у розмірі 77 368,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 07 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 .
Стягнено з ПрАТ "Ірокс" на користь ОСОБА_1 суму переплачених коштів у розмірі 77 368,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав свої грошові зобов`язання за договором, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва, установлену договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва. Відповідач, порушивши вимоги вказаного договору, не передав об`єкт інвестування у власність замовника та не оформив права власності на належний замовнику об`єкт. У позивача немає документів на майно, акта приймання-передачі квартири, а також оригіналів документів, які необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру, тому він позбавлений права ставити вимогу про визнання права власності на спірне майно.
Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинен був доплатити за перевищену фактичну площу квартири виходячи із вартості 6 400,00 грн за 1 кв. м, тобто 65 152,00 грн. Отже, позивач переплатив вартість додаткової площі квартири у розмірі 77 368,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2019 року рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 07 червня 2018 року в частині стягнення з ПрАТ "Ірокс" на користь ОСОБА_1 переплачених коштів у розмірі 77 368,00 грн скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні такої вимоги.
Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинен був доплатити за перевищену фактичну площу квартири 13 800,00 грн за 1 кв. м, тобто 140 484,00 грн, оскільки на виконання пункту 2.2 договору ПрАТ "Ірокс" письмово повідомив замовника про зміну договірної вартості будівельно-монтажних робіт, а замовник із запропонованими змінами погодився, сплативши вартість додаткової площі.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У січні 2020 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватипостанову апеляційного суду в частині стягнення суми переплачених коштів, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про застосування пункту 2.2 договору підряду, який станом на 23 вересня 2014 року припинив свою дію, оскільки позивач сплатив 100 % договірної вартості об`єкта нерухомості. Таким чином, на думку позивача, вартість перевищення площі квартири має становити 6 400,00 грн, а не 13 800,00 грн, за 1 кв. м, тобто загальна вартість додаткової площі квартири становить 65 152,00 грн. Тому він переплатив за додаткову площу квартири кошти у розмірі 77 368,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
В касаційній скарзі викладено доводи щодо оскарження постанови апеляційного суду в частині відмови у стягненні суми переплачених коштів, а тому касаційний суд переглядає рішення судів попередніх інстанцій лише в цій частині.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року на адресу суду від ПрАТ "Ірокс" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними. Тому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.