ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2020 року
м. Київ
справа №300/352/19
адміністративне провадження №К/9901/31047/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 (головуючий - суддя Обрізко І.М., судді Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
Громадянка ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.10.2018 №0133222-5513-0915/2015, №0133222-5513-0915/2016, №0133222-5513-0915.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка послалася на те, що вона є власником об`єктів нежитлової нерухомості, а саме виробничих будівель промислових підприємств, що знаходяться на вулиці Левинського 1А в м. Івано-Франківську, які згідно з положеннями підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктами оподаткування. Відтак, оскаржуваними рішеннями контролюючого органу їй протиправно визначені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за вказані об`єкти нежитлової нерухомості.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 26.04.2019 позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15.10.2018 № 0133222-5513-0915/2015, № 0133222-5513-0915/2016, № 0133222-5513-0915.
Висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень вмотивований тим, що при вирішенні питання щодо оподаткування об`єктів нерухомого майна, відмінних від земельної ділянки, визначальним є функціональне призначення об`єкта нерухомості, а не статус його власника в контексті юридичної чи фізичної особи. Встановивши, що об`єкти нерухомості, за які позивачці нараховані суми податкових зобов`язань, належать до будівель промисловості, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідно до норми підпункту ʼʼєʼʼ підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК ) вони не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.09.2019 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення від 15.10.2018 №013322255130915/2015, згідно з яким позивачці визначені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік в розмірі 44`191,77 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Висновок апеляційного суду в частині, що стосується задоволення позовних вимог, вмотивований тим, що, оскільки Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, яким був запроваджений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як новий місцевий податок, набрав чинності з 1 січня 2015 року, введення цього податку в 2015 році не відповідає нормі підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК.
Що ж до підстав відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2018 №0133222-5513-0915/2016 та №0133222-5513-0915, то апеляційний суд виходив з того, що не всі об`єкти нежитлової нерухомості, за які позивачці визначені податкові зобов`язання, є об`єктами промисловості згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010. Застосувавши норму підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що цією нормою податкова пільга встановлена тільки для промислових підприємств.
ОСОБА_1 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2019.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивачка з посиланням на визначення поняття ʼʼБудівлі промисловостіʼʼ в Державному класифікаторі будівель та споруд, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, стверджує, що належні їй на праві власності об`єкти (будівлі) нежитлової нерухомості є промисловими будівлями. Відтак, на її думку, суд першої інстанції правильно застосував норму абзацу ʼʼєʼʼ підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, зробивши висновок, що належне їй на праві власності нерухоме майно не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також ОСОБА_1 наголошує, що з 24.07.1998 має статус фізичної особи-підприємця та здійснює підприємницьку діяльність.
Відповідач не реалізував процесуальне права подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивачки, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
ГУ ДФС згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 15.10.2018 №0133222-5513-0915/2015, №0133222-5513-0915/2016, №0133222-5513-0915 визначило позивачці податкові зобов`язання за платежем ʼʼподаток на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомостіʼʼ за 2015-2017 роки в загальному розмірі 217 521,00 грн на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до даних з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на такі об`єкти нежитлової нерухомості:
майновий комплекс, що знаходиться за адресою: вул. Левинського 1А, м. Івано-Франківськ і складається з цегляного холодильника, адміністративного комплексу, компресорної ( загальна площа 5185,4 кв. м, літера А на плані); прохідної, магазину, контори ( загальна площа 233,3 кв. м, літера В на плані); гаража-майстерні (площа 569,0 кв.м, літера З на плані); сховища (площа 133,4 кв.м, літера К); вагової (площа 55,7 кв.м, літера В1); товарного складу (площа 237,1 кв.м, літера Г);
охолоджувальні склади, що знаходяться за адресою: вул. Левинського 1А, корпус 1, м. Івано-Франківськ;
склад консервів, що знаходиться за адресою: вул. Левинського 1А, корпус 2, м. Івано- Франківськ ;
склад аміаку (площа 229,3 кв.м, літера Ж на плані), що знаходиться за адресою: вул. Левинського 1А, корпус 3, м. Івано-Франківськ .
Згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування, згідно з положеннями підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.