ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2020 року
Київ
справа №640/1601/19
адміністративне провадження №К/9901/34057/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 липня 2019 року (суддя Головань О.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року №2117956-1305; зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 сплачену суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2017 року у розмірі 800 822,57 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року №2117956-1305 в частині нарахованого податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік, визначеного платнику, на суму 553 881 (п`ятсот п`ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 70 коп.; в частині податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік на суму 266 940 грн. 86 коп., податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі зазначала про звернення до суду з даним позовом в зв`язку з наявністю інших (нових) обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги (підстави позову), ніж у справі №826/4734/18. Зокрема, вказувала на те, що вона взагалі не є платником земельного податку в розумінні податкового законодавства, оскільки особа, яка придбала будівлю, має сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташовано будівлю, саме з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, а не з дати державної реєстрації власності на нерухоме майно.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року №2117956-1305. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Закриваючи провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року №2117956-1305, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір щодо відповідності законодавству податкового повідомлення-рішення вирішено в судовому порядку, повторний розгляд вказаного спору не може здійснюватися. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути сплачену суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2017 року в розмірі 800 822,57 грн., суди вказали, що вказані вимоги є похідними від первісних вимог про оскарження податкового повідомлення-рішення; до того ж, оскільки кошти у розмірі 553 881 грн. 70 коп. позивачу повернуто, підстави для повернення решти суми відсутні.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалені у цій справі судові рішення та без направлення справи на новий розгляд задовольнити її позовні вимоги.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач зазначав, що суди, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, не надали обґрунтованої оцінки її доводам.
Так, позивач наполягає, що судами не взято до уваги, що у своїй позовній заяві та апеляційній скарзі вона окремо зазначала, що предметом оскарження у справі № 826/4734/18 було часткове скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік на суму 266 940, 87 грн. Підставою ж звернення до суду була відмова ГУ ДФС у м.Києві обраховувати розмір земельного податку за 2017 рік із застосуванням 1% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, замість 3%.
Підставою звернення з адміністративним позовом у цій справі, як вказує ОСОБА_1 стало те, що позивач взагалі не є платником земельного податку в розумінні податкового законодавства; предметом є повне скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Таким чином, позивач наполягає на тому, що адміністративний позов у справі № 640/1601/19 хоча і мав тіж самі сторони по справі, проте мав зовсім інший предмет та підстави позовної заяви.
2.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і вказує, що доводи позивача про різні підстави та предмет позову у справі у цій справі та справі № 826/4734/18 є помилковими.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 20 липня 2010 року №10571, від 20 липня 2010 року № 10568, від 22 грудня 2010 року № 1783 на праві приватної власності належать нежитлові будинки, склади загальною площею 4943,60 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_1
28 квітня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №2117956-1305, яким позивачу відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" в сумі 800 822,57 грн.
З січня по червень 2017 року позивачем було сплачено земельний податок у розмірі 800 822,57 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.
В подальшому ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року №2117956-1305 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік на суму 266 940,87 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року у справі №826/4734/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов про часткове скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28 квітня 2017 року №2117956-1305 в частині податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік, визначеного платнику, на суму 553 881, 70 грн.; в частині податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік на суму 266 940,86 грн. податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року №2117956-1305 залишено без змін.
В подальшому, маючи намір визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення повністю, позивач повторно звернулася до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування, а також повернення сплаченого земельного податку.
ОСОБА_1 під час судового розгляду зазначала про звернення до суду з даним позовом у зв`язку з наявністю інших (нових), відмінних від тих, що були у справі №826/4734/18, підстав. При цьому позивач у позові вказала про те, що вона взагалі не є платником земельного податку в розумінні податкового законодавства.
Суди, зперевірили обставини, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року у справі №826/4734/18, зазначили, що при вирішенні вказаної справи судом апеляційної інстанції було приділено увагу, зокрема питанню наявності у позивача обов`язку сплачувати земельний податок. Так, у вказаному рішенні зазначено, що оскільки позивач набула право власті на нежитлову будівлю у 2010 році, тобто до зміни пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України, то у неї виник обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку саме з моменту набуття права власності на такий об`єкт нерухомого майна
При цьому суди зазначили, що ОСОБА_1 повернуто 553 881 грн. 70 коп., що відповідає розміру скасованої судовим рішенням у справі №826/4734/18 сумі податкового зобовязання, визначеної на підставі податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року №2117956-1305.