ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №816/4189/15
адміністративне провадження №К/9901/25265/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року (суддя Молодецький Р.І.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Мельникова Л.В., Філатов Ю.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь-Спецтехнологія" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремінь-Спецтехнологія" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - позивач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2015 № 0000592203/1119, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 116145,99грн., у тому числі 77430,00грн. за основним платежем та 38715,33грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суди встановили, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Реалтранс Груп" (код ЄДРПОУ 37903438) за період травень-червень 2012 року, ПП "Снаб Трейд" (код ЄДРПОУ 36458749) за період липень 2012 року, ТОВ "Аккорд Агро" (код ЄДРПОУ 37191362) за період серпень-вересень 2012 року, ТОВ "Ромакс Груп" (код ЄДРПОУ 38337975) за період жовтень-грудень 2012 року, ТОВ "Компанія Бравел" (код ЄДРПОУ 38388113) за період лютий 2013 року, ПП "Дельта 123" (код ЄДРПОУ 38941668) за період лютий-квітень 2014 року, ПП "Водолій 14" (код ЄДРПОУ 39156115) за період червень, серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 12.01.2015 №26/16-03-22-08/36503838, в якому встановлено порушення вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК країни), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 84 030,66 грн.
У акті перевірки податковий орган дійшов висновку про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за операціями із зазначеними контрагентами без належного документального підтвердження здійснення таких господарських відносин, обґрунтовуючи це неподанням до перевірки певних документів (подорожніх листів, сертифікатів якості, паспортів відповідності); невідповідністю деяких документів вимогам законодавства щодо бухгалтерського обліку та фінансової звітності, про що свідчать обставини відсутності у товарно-транспортних накладних даних щодо дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника та прибуття до вантажоодержувача, печатки вантажовідправника, а у видаткових накладних інформації про посаду особи, що отримала товар та підписала її. Вказував, що Товариство не має власних чи орендованих складських приміщень для зберігання придбаного товару. Крім того, зазначав, що здійсненими заходами з податкового контролю по контрагентам не встановлено реальності господарських взаємовідносин останніх з платниками податків по ланцюгу постачання що, як вважає відповідач, свідчить про відсутність здійснення господарських операцій.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2015 № 0000592203/1119 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за основним платежем на 76264,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 38423,66 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог обґрунтовано тим, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність операцій з контрагентами (ТОВ "Реалтранс Груп", ПП "Снаб Трейд", ТОВ "Аккорд Агро", ТОВ "Ромакс Груп", ТОВ "Компанія Бравел", ПП "Дельта 123", ПП "Водолій 14") щодо поставки товарів й подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності платника, а відтак Товариство правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами таких операцій.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2015 № 0000592203/1119 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за основним платежем на 1166,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 291,67 грн., суд прийшов до висновку про відсутність належних доказів, які б свідчили про надання ТОВ "Ромакс Групп" консультаційних послуг та послуг перевезення вантажів (первинні документи носять загальний характер) та використання їх у господарській діяльності Товариства.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.02.2016 постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, послався на те, що операції між позивачем та його контрагентами помилково розцінені судами попередніх інстанцій як фактично здійснені, адже такі не підтверджені належними і допустимими доказами, які б свідчили про виконання контрагентами своїх зобов`язань щодо поставки товарів. Наголошував на відсутності у Товариства власних чи орендованих складських приміщень, необхідних для зберігання товару. Крім того, вказував на неможливість встановлення по ланцюгу постачання отримання контрагентами позивача товарів.
Позивач правом на подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.