ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №711/1912/17
адміністративне провадження №К/9901/15577/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 711/1912/17
за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси Селянка Євгенія Євгенійовича, третя особа без самостійних вимог - Управління патрульної поліції в м. Черкасах Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2017 року (прийняту головуючим суддею Степаненко О.М.), на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмишиною О.М., суддів: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси Селянка Є.Є. (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог - Управління патрульної поліції в м. Черкасах Департаменту патрульної поліції (третя особа, Управління), в якому просив скасувати постанову відповідача АР №752448 від 01 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).
1.1 Позивач вважає постанову відповідача незаконною, оскільки ОСОБА_1 не керував вказаним транспортним засобом, також оскаржувана постанова винесена з порушенням статті 276 КУпАП не за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. 01 березня 2017 року о 01 год. 00 хв. в м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 81 водій автомобіля ВАЗ 21214 ОСОБА_1 не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії "В", чим порушив пункт 2.1 "а" Правил дорожнього руху України.
3. 01 березня 2017 року поліцейським роти №1 батальйону УПП в м. Черкаси старшим сержантом Селянко Є.Є. була винесена постанова серії АР №752448 про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 425 грн.
4. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5.1 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскаржувану постанову прийнято інспектором відповідно до вимог чинного законодавства, а підстави для її скасування відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
9. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, а не належних і допустимих доказах.
11. На думку позивача, суди попередніх інстанцій належно не оцінили та не дослідили відеозаписи з нагрудних камер поліцейських та надані в суді пояснення відповідача.
12. Позивач вказав, що суди не зазначили, які саме докази підтверджують винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
13. Окрім того, ОСОБА_1 наголосив, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваної постанови.
14. Управління подало заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просило залишити цю скаргу без задоволення.
15. У запереченнях вказано, що твердження позивача, викладені в касаційній скарзі не відповідають обставинам справи, а правопорушення, вчинене ОСОБА_1, віднесено, згідно зі статтею 222 КУпАП, до компетенції Національної поліції, отже в даному випадку винесення постанови відповідачем без складання протоколу є правомірним.
16. Окрім того, в запереченнях зазначено, що оскаржувана постанова винесена в належному місці і відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідачем згідно зі статтями 260-263 КУпАП відносно ОСОБА_1 було здійснено адміністративне затримання до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, де і здійснено розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
19. Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
20. Відповідно до частини першої статті 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 126 КУпАП.
21. Відповідно до статті 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" (далі - Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
22. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України).
23. Пунктом 2.4 ПДР України визначено, що на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.