ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №343/875/17
адміністративне провадження №К/9901/34010/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції
на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року (у складі головуючого судді Керніцького І. І.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (колегія суддів у складі головуючої судді Матковської З.М., суддів: Затолочного В.С., Костіва М.В.)
у справі № 343/875/17
за позовом ОСОБА_1
до інспекторки роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції рядової Білої Олени Олександрівни
про скасування рішення.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції рядової Білої Олени Олександрівни (далі - Інспекторка), в якому просив скасувати постанову від 18 травня 2017 року № 681608 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення та закрити справу.
2. Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року позов задоволено повністю. Постанову від 18 травня 2017 року № 681608 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, скасовано, провадження у справі закрито.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Інспекторки від 18 травня 2017 року № 681608 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
4. У поданій касаційній скарзі Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції (далі - Управління ПП) із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18 травня 2017 року Інспекторка Біла О.О. прийняла постанову серії БР № 681608 стосовно ОСОБА_1, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за частиною другою статті 122 КУпАП.
6. Відповідно до змісту вказаної постанови 18 травня 2017 року о 12 год. 01 хв. у м. Івано-Франківську, на перехресті вулиць Незалежності та Лепкого водій, керуючи транспортним засобом, повертаючи ліворуч, користувався засобом мобільного зв`язку, а саме мобільним телефоном, тримаючи його в руці, чим порушив пункт 2.9. "д" Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
7. З оглянутого судами в судовому засіданні наданого представником відповідача відеозапису встановлено, що позивача зупинив працівник поліції чоловічої статі, який роз`яснив останньому права та суть адміністративного правопорушення. Натомість оскаржувана у справі постанова складена та прийнята Інспекторкою.
8. Водночас, під час відтворення відеозапису, здійсненого відповідачем під час фіксування адміністративного правопорушення, судами не встановлено факту фіксування працівником патрульної поліції користування позивачем засобом зв`язку під час руху. Відеофіксація відображає лише спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції після зупинки транспортного засобу та складання постанови про накладення адміністративного стягнення.
9. Вважаючи зазначену постанову про адміністративне правопорушення від 18 травня 2017 року серії БР № 681608 незаконною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи відбувся не в установленому законом порядку, зокрема, оспорювана постанова складена Інспекторкою, яка не зупиняла позивача, не роз`яснювала йому права та суть адміністративного правопорушення. Крім цього відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав про відсутність фіксування відповідачем складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, оскільки факт користування ОСОБА_1 засобом зв`язку під час руху не зафіксовано. Матеріали справи не містять доказів порушення позивачем пункту 2.9 "д" ПДР України.
12. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статтею 221 КУпАП випадках, та не належить до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Управління ПП у своїй касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги зафіксовані на відеозаписі пояснення ОСОБА_1 про те, що він "мав дзвінок із Вінницької області", чим, на думку касатора, фактично, визнав власне вчинення адміністративного правопорушення.
14. Також касатор вказує про відсутність фіксації факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем службовим відеореєстратором, проте наполягає на тому, що таке порушення виявлено безпосередньо відповідачем та підтверджено поясненнями ОСОБА_1
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
18. На підставі частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
20. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
21. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
22. За приписами пункту 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
23. Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, передбачено накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.