ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №808/51/16
адміністративне провадження №К/9901/41427/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2017 (суддя Матяш О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 ( головучий суддя Божко Л.А., судді: Круговий О.О., Лукманова О.М.) у справі № 808/51/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Невіс" до Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Невіс" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області: форми "В4" №0000532200 від 10.08.2015 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "НЕВІС" на 8244 (вісім тисяч двісті сорок чотири) гривні розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість; форми "Р" №0000812201 від 16.11.2015 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "НЕВІС" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 466589 гривень та 116647 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що податковий кредит позивачем було сформовано за реально здійсненими господарськими операціями з контрагентами та на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6.07.2017, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій (від контрагента отримано товар, використано такий у власній господарській діяльності) натомість висновки контролюючого органу щодо відсутності реальних правових наслідків за такими операціями ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на порушення, які, на його думку, було допущено позивачем, та висновки, які зазначені в акті перевірки, вказує, що судами безпідставно не взято до уваги його посилання на відсутність реального характеру укладеного позивачем договору з контрагентом ТОВ "Елітспорт". Зазначає, що надані первинні документи, які за твердженням позивача підтверджують факт вчинення господарських операцій, не оформлені належним чином, при цьому неточності в оформленні первинних документів є такими, що ставлять під сумнів фактичне виконання відображених у них господарських операцій, тому такі первинні документи не є належною підставою для формування позивачем витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість.
У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими, винесеними з суворим дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Токмацькою об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - ОДПІ) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Невіс" з питань повноти та своєчасності сплати акцизного податку за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 й дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Елітспорт" за період з 01.01.2015 по 30.04.2015, результати якої викладено в акті перевірки №282/22/25223540 від 31.07.2015 .
За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, ст. 138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ, тим самим занижено цей податок з 01.01.2015 по 30.04.2015 на 474833,17 гривень. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період з 01.01.2015 по 30.04.2015, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.
На підставі акту №282/22/25223540 від 31.07.2015 ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення форми "В4" №0000532200 від 10.08.2015 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на 8244 гривень, форми "Р" №0000542200 від 10.08.2015 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 585297 гривень (в тому числі основний платіж - 466589 гривень, штрафні санкції - 118708 гривень).
За результатом адміністративного оскарження рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000532200 від 10.08.2015, а податкове повідомлення-рішення №0000542200 від 10.08.2015 скасоване в частині 2061 гривні застосованих штрафних санкцій, у зв`язку з чим ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000812201 від 16.11.2015, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 466589 гривень за основним платежем й 116647 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) .
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.