ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №810/4804/14
адміністративне провадження №К/9901/5080/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного підприємства "Герц"
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 (суддя Брагіна О.Є.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 (Головуючий суддя Чаку Є.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.)
у справі № 810/4804/14
за позовом Приватного підприємства "Герц"
до Білоцерківської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2014 року Приватне підприємство "Герц" (далі - позивач, ПП "Герц") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Білоцерківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004501501 від 23.05.2014, №0006831501 від 25.07.2014, податкової вимоги № 524-25/40 від 24.06.2014, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при поданні позовної зави позивачем було надано всі первинні документи. Судами попередніх інстанцій не досліджувалося виконання позивачем господарських договорів. Суд апеляційної інстанції без проведення експертизи встановив, що підписи на документах здійснені різними особами. Представник позивача не була присутня в судовому засіданні та не могла вчинити процесуальні дії, про які зазначено в рішенні суду апеляційної інстанції. Суди попередніх інстанцій посилаються на податкове повідомлення-рішення, яке слугувало підставою для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, яке не приймалось відповідачем та не надсилалось позивачу. Суди не звернули увагу на процедурні порушення, допущені відповідачем, зокрема і щодо надсилання податкового повідомлення-рішення. Після того як позивач дізнався про проведення перевірки, ним було надано всі первинні документи, які в порушення, частини 2 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, не були враховані податковим органом. У позивача не виникає обовʼязку коригувати показники податкової звітності на підставі перевірок податкового органу, на підставі податкових повідомлень-рішень, які є неузгодженими та оскаржуються в судовому порядку.
Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що згідно зроблених податковим органом запитів про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків (позивача) від 08.05.2014 № 182/15-1 та 27.06.2014 №288/15-1 адреса позивача вказана як м. Біла Церква, вул. Славіна,буд. 2/147.
З метою ознайомлення з направленням на перевірку від 14.04.2014 № 247 та вручення копії наказу щодо проведення перевірки від 14.04.2014 № 586 посадовою особою відповідача здійснено виїзд за податковою адресою позивача та в звʼязку з відсутністю підприємства та посадових осіб ПП "Герц" за юридичною адресою складено акт від 14.04.2014 № 253/15-1/19416973 про неможливість ознайомлення з направленням та вручення копії наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Герц" з питань достовірності відображення відʼємного значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року.
07.05.2014 податковим органом складено акт № 278/15-1/19416973 про неможливість ознайомлення, підписання та вручення акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПП "Герц" відʼємного значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року.
Крім того, судами встановлено, що з метою ознайомлення з направленням на перевірку від 26.06.2014 № 411 та вручення копії наказу від 26.06.2014 № 1041 посадовою особою відповідача здійснено виїзд за податковою адресою позивача та в звʼязку з відсутністю підприємства та посадових осіб за податковою адресою складено акт від 26.06.2014 № 322/15-1/19416973 про неможливість ознайомлення з направленням та вручення копії наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Герц" з питань достовірності відображення відʼємного значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року.
14.07.2014 податковим органом складено акт № 358/15-1/19416973 про неможливість ознайомлення, підписання та вручення Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПП "герц" відʼємного значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.07.2014 № 0006831501, яким позивачу зменшено розмір відʼємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1962 грн за березень 2014 року та від 23.05.2014 № 0004501501, яким позивачу зменшено розмір відʼємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 322 грн за січень 2014 року прийнято на підставі актів перевірки від 07.05.2014 № 1257/15-1/19416973 про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування ПП "Герц" відʼємного значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року та від 14.07.2014 № 2288/15-1/19416973 про результати позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування відʼємного значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року.
За висновками акта перевірки від 07.05.2014 № 1257/15-1/19416973 встановлено порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством безпідставно завищено відʼємне значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року в розмірі 322 грн. Крім того, вказаним актом перевірки встановлено, що підприємством безпідставно завищено значення рядка 24 "Залишок відʼємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" за січень 2014 року в сумі 307 245 грн та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відʼємного значення попереднього звітного періоду за лютий 2014 року в розмірі 307245 грн.
За висновками акта перевірки від 14.07.2014 № 2288/15-1/19416973 встановлено порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством безпідставно завищено відʼємне значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року в розмірі 1962 грн. Крім того, вказаним актом перевірки встановлено, що підприємством безпідставно завищено значення рядка 24 "Залишок відʼємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" за квітень 2014 року в сумі 1962 грн.
В актах перевірки зазначено, що ПП "Герц" не надано оригінали документів, які підтверджують достовірність нарахування відʼємного значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року та березень 2014 року, а саме: видані та отримані податкові накладні, платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги), договори на поставку та придбання ТМЦ, матеріали щодо транспортування товару.
Судами встановлено, що станом на 24.06.2014 відповідно до відомостей карток особових рахунків за платником податків - ПП "Герц" рахується податковий борг у розмірі 465 524,56 грн з ПДВ. Даний борг виник за наслідками донарахувань згідно податковим повідомленням-рішенням № 0004861501 від 04.06.2014. Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України та п.3.1 Порядку направлення органами доходів та зборів податкових вимог платникам податків, відповідачем була автоматично сформована та направлена на адресу позивача податкова вимога від 24.06.2014 № 524-25/40.
В межах повноважень податкового органу щодо забезпечення погашення наявного податкового боргу ухвалене рішення №94 від 24.06.2014 р. про опис майна в податкову заставу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів суду апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач за юридичною адресою не знаходиться (акти 14.04.2014 р. № 253/15-1/19416973 та 07.05.2014 № 278), документи первинного бухгалтерського обліку містять суттєві недоліки (у видаткових накладних від 14.01.2014 № КТ-0000769 та від 26.12.2014 № КТ0056328, 19.12.2013 № КТ0055288) відсутні печатки продавця та покупця, не зазначено повноваження Петрусенко на відвантаження товару); (у видаткових накладних № ПШ-00220919 від 04.12.2013 р. та №ПШ-0020920 підписи директора Колонюка І.В. очевидно відрізняються від підписів, зроблених цією ж особою у видаткових накладних від 14.01.2014 № КТ-0000769 та від 26.12.2014 № КТ0056328, 19.12.2013 №КТ0055288), відомості бухгалтерського обліку про використання одержаних товарів в господарській діяльності позивача відсутні, копії первинних документів про отримання товару має сумнівний характер, не додано всіх розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звʼязку з придбанням товарів/послуг або копій первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, відсутні оригінали одержаних від контрагентів податкових накладних, відповідно до вищевказаних приписів податкового законодавства та фактичних обставин справи, суд вважає, що господарська діяльність позивача не мала економічного змісту, а відтак підприємством завищено відʼємне значення різниці між сумою податкового зобовʼязання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 322 грн та за березень 2014 року -1962 грн. Враховуючи те, що за позивачем рахується податкова заборгованість у розмірі 307 245 грн, штрафні санкції у сумі 153 623 грн та пеня 15 025,06 грн, визначені податковим повідомленням-рішенням № 0004861501 від 04.06.2014, яке позивачем не оскаржено, позивачеві була надіслана податкова вимога від 24.06.2014 № 524-25/40. При оформленні даної вимоги та надсиланні її позивачу порушень з боку податкового органу судами не виявлено. Оскільки на момент прийняття рішення №94 від 24.06.2014 р. у позивача був наявний непогашений податковий борг, у відповідача виникло право на вжиття заходів забезпечення виконання платником податків своїх обовʼязків, -передати у податкову заставу майно такого платника податків.